Лептоспіроз – небезпечне інфекційне захворювання, спричинене бактерією Leptospira. В Україні захворюваність на лептоспіроз сезонна, зростає навесні, часто складно діагностувати, адже симптоми схожі на прояви інших захворювань – наприклад, можуть нагадувати грип, який більш характерний восени і взимку.

Резервуаром лептоспір у природі є багато видів диких і домашніх тварин,. Це найчастіше гризуни з ряду мишоподібних (миши, пацюки, щури, полівки). Велике поширення лептоспір відзначають серед свійських ссавців (велика та дрібна рогата худоба, свині, собаки) і промислових (лисиці, вовки, дикий кабан) тварин. Найбільше значення мають гризуни і травоїдні.

Шляхи передачі — водний, аліментарний, рановий. Зараження відбувається при вживанні контамінованої (зараженої) води і харчів, під час риболовлі, занять водним спортом у забруднених збудниками водоймах, при догляді за хворими тваринами, випадковому потраплянні сечі хворої тварини на пошкоджену шкіру людини. Для проникнення лептоспір достатньо найменших порушень цілісності шкіри, іноді через кон’юнктиву. У шлунку ж людини збудник швидко гине через сильно кислу реакцію шлункового соку. Тому інфікування при вживанні забрудненої води або їжі здійснюється через дрібні пошкодження слизової оболонки ротоглотки.

Людина може захворіти у період від двох днів до чотирьох тижнів після зараження. Симптоми варіюються від легких (головний біль, гарячка, біль у м’язах, почервоніння очей, діарея, висипання) до серйозних (ураження нирок, ураження печінки, менінгіт) і навіть смерті. До того ж, часом захворювання може протікати безсимптомно. При підозрі на лептоспіроз лікування необхідно розпочати якнайшвидше. Без лікування лептоспіроз може призвести до ураження нирок, ураження печінки, менінгіту чи навіть смерті.

Хвора людина практично не становить небезпеки щодо зараження інших людей. У сечі людей лептоспіри швидко гинуть через її кислотність. Більш тривалий час виживають лептоспіри у вегетаріанців або веганів внаслідок залуження сечі через вживання рослинної їжи. Пряма передача інфекції між людьми відбувається вкрай рідко, при випадковому потраплянні крові від хворого в період лептоспіремії на незахищені та пошкоджені шкіру та слизові оболонки тих, хто його оточує.

Сприйнятливість висока, частіше хворіють чоловіки — підлітки і дорослі. Серед хворих переважають мешканці села. Відзначають тенденцію до втягнення в епідемічний процес містян, особливо за несприятливих санітарних умов — паводок, контакт зі стічними водами тощо. Частіше хворіють дератизатори, тваринники, ветеринари, фермери, мисливці,працівники м’ясокомбінатів, косарі, особи, які працюють на заболочених луках (заготівля сіна), заготівельники лісу, меліоратори, шахтарі, робітники очисних споруд і каналізації, рибалки. У районах з холодним кліматом лептоспіроз, в основному, є професійною хворобою, в тепліших регіонах його частіше спостерігають серед тих осіб, які відпочивали на природі

Ризики захворіти на лептоспіроз суттєво зменшуються, якщо ви уникаєте перебування у потенційно зараженій воді і контактів із інфікованими тваринами.