За 2021 рік  до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області надійшло для розгляду 2435 звернень  громадян та 109 запитів на публічну інформацію.

Яка різниця між запитом і зверненням?

Право на інформацію та право на звернення є окремими конституційними правами людей  та, відповідно, регулюються різними законами : «Про доступ до публічної інформації» та «Про звернення громадян».

Суть запиту на інформацію зводиться до прохання надати інформацію, якою володіє розпорядник. Закон України «Про доступ до публічної інформації» надає право доступу до вже наявної інформації (документів) і не вимагає створення у відповідь на запит нової інформації (зокрема, шляхом проведення аналітичної роботи).

Інші вимоги або прохання (визнати чи підтвердити юридичний статус, поновити порушене право, притягти порушника до відповідальності, надати роз’яснення тощо) повинні розглядатися відповідно до Закону України «Про звернення громадян». Внаслідок їх розгляду при наданні відповіді на звернення може створюватися нова інформація.

Хто може подавати запит?

• фізичні особи,
• юридичні особи,
• об’єднання громадян без статусу юридичної особи.

Ці запитувачі мають рівні права на публічну інформацію.

Суб’єкти владних повноважень не можуть подавати запит на доступ до публічної інформації.

Яку інформацію має містити запит?

• ім’я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв’язку, якщо такий є;
• загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;
• підпис і дату, якщо запит подається в письмовій формі.

Законодавством у сфері доступу до публічної інформації не передбачено обов’язку розпорядника інформації ідентифікувати особу запитувача. Тобто, запитувачу не потрібно додавати до запиту документи, що посвідчують особу (копію паспорта, ідентифікаційного коду), а розпорядник інформації не здійснює жодних дій з перевірки особи запитувача, наприклад звірення підпису із зразком, надсилання уточнюючих запитань тощо. Запитувач може вказати будь-яке прізвище, ім’я, по батькові, і розпорядник не може і не повинен його перевіряти.

          Які терміни розгляду запиту на інформацію?

Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту.

Запит може бути розглянутий і швидше – у разі якщо він стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян. У такому випадку, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту. Однак клопотання про термінове опрацювання запиту має бути обґрунтованим.

Якщо ж запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити термін розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про це розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту.

Терміни розгляду запиту на інформацію визначені у статті 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Що робити, якщо відповідь не надійшла вчасно або є неповною?

Невчасне надання відповіді – порушення законодавства і ви маєте право його оскаржити. Проте, перед цим варто переконатись, що відповідь дійсно не надійшла, а саме:

• перевірити папку «спам» вашої електронної пошти;
• перевірити, чи немає у поштовій скриньці повідомлення про надходження до поштового відділення рекомендованого листа для вас;
• перевірити, чи ви порахували терміни виконання запиту так само, як розпорядник;
• також ви можете зателефонувати до розпорядника інформації та дізнатися, чи було відправлено відповідь на ваш запит.

Якщо ви не отримали відповідь на свій запит і ваше право на інформацію було порушено, то маєте право (відповідно до статті 23 Закону України «Про доступ до публічної інформації») поскаржитись до:

• керівника розпорядника;
• вищого органу;
• суду.

Окрім ненадання відповіді на запит запитувач має право оскаржити:

• відмову в задоволені запиту на інформацію;
• відстрочку задоволення запиту на інформацію;
• ненадання відповіді на запит на інформацію;
• надання недостовірної або неповної інформації;
• несвоєчасне надання інформації;
• невиконання розпорядником обов’язку оприлюднювати інформацію відповідно до ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації»;
• інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядника інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.

Відповідно до частини 2 статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації», відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

До Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області можна звернутися за адресою: пр. Науки, 40, 6-й поверх, м. Харків, 61166. E–mail: gudpss@kh–consumer.gov.ua, тел./факс: (057) 725-19-00.