Гороховий зерноїд, або брухус, є найнебезпечнішим шкідником гороху. Шкодочинність його полягає в псуванні зерна. Пошкоджені насінини втрачають схожість до 75%. В екскрементах личинок міститься шкідлива для здоров’я людей і тварин сполука, тому пошкоджене зерно не можна використовувати в їжу й на корм худобі.

Жуки горохового зерноїда заселяють посіви гороху в фазі бутонізації, концентруючись у крайовій смузі поля. Самки відкладають яйця на молоді боби. Личинка що сформувалась в яйці, прогризає його оболонку і проникає в середину. У відкритий простір личинки шкідника не виходять і застосування інсектицидів у період утворення бобів неефективне. Тому хімічний захист посівів гороху від зерноїда слід проводити в більш ранні фази розвитку культури.

Економічний поріг шкодочинності горохового зерноїда в посівах гороху складає 2-3 жука на 10 помахів сачком.

В період появи бутонів застосовують хімічні засоби захисту рослин на основі таких діючих речовин,  як тіаметоксам, лямбда-цигалотрин, альфа-циперметрин та інших  згідно “Переліку пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні”. При потребі обробки посівів повторюють через 7-8 днів. Оскільки гороховий зерноїд концентрується в крайових смугах шириною 70-100 м, доцільним є проведення крайових обробок посівів.

(Інформація підготовлена  провідним спеціалістом відділу контролю за обігом засобів захисту рослин Управління фітосанітарної безпеки Омеговою Т.В.)