Прогноз фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту основних сільськогосподарських культур у господарствах Харківської області в травні 2017 року

Зернові, зернобобові культури та багаторічні трави

Клоп шкідлива черепашка та інші хлібні клопи масово перелітатимуть у посіви озимої пшениці, а пізніше заселятимуть ярі пшеницю та ячмінь. Дорослі клопи, 50-89% яких вижило за зиму, переважно в доброму та задовільному стані, спочатку зосереджуватимуться на зріджених полях, які добре прогріті, де живитимуться клітинним соком. Пошкодження ними стебел перед виколошуванням призводитимуть до білоколосості й зменшення маси зерна. У посівах за прохолодної погоди вони перебуватимуть у нижніх ярусах травостою, у вузлах кущення рослин, щілинах під грудочками ґрунту, що важливо знати при обстеженні угідь для прийняття рішення щодо захисту зернових від перезимувалих клопів.

Після посиленого харчування клітинним соком клопи відкладатимуть яйця (у два ряди по 7 яєць у кожному) на стебла, листя культури та злакових бур`янів. При цьому середня плодючість однієї самиці коливається від 14-28 до 300, що пов’язано з погодними умовами, якістю корму і біотичним потенціалом черепашки. Залежно від погодних умов, яйцекладка може тривати до 40 днів.

Найчисельнішим клоп шкідлива черепашка може бути у  Зачепилівському, Коломацькому, Лозівському і Сахновщинському районах, де за даними весняних обстежень зимуючий запас шкідника становив 1,5-3 екз. на кв.м. На початку травня  у крайових смугах посівів озимих культур чисельність дорослих клопів становила 0,3-2 екз. на кв.м. За відсутності дощів у травні, шкідливість клопів посилюватиметься, передусім на ярих колосових культурах, а за своєчасного випадання дощів і високій агротехніці шкода від клопів може бути в значній мірі ослаблена.

Після повного переселення перезимувалого клопа в посіви за порогової (2-4 і більше екз. на кв.м) чисельності шкідника під час виходу озимих зернових в трубку посіви захищають дозволеними інсектицидами на основі діючих речовин: диметоат, тіаметоксам, хлорпірифос, імідаклоприд + лямбда-цигалотрин, лямбда-цигалотрин + тіаметоксам та іншими, які будуть біологічно ефективні проти багатьох інших фітофагів, спеціалізованих щодо зернових колосових культур.

Подекуди в окремих господарствах області, личинки хлібного туруна (жужелиці) деякий час продовжуватимуть живитися в озимині, згодом заляльковуватимуться. У другій половині травня місяця слід очікувати вихід жуків фітофага на поверхню ґрунту, які під час наливу зерна будуть пошкоджувати колосся пшениці, жита, ячменю, вигризаючи спочатку зав’язь, а пізніше м’яке зерно.

Злакові мухи, з яких найпоширеніші шведські, гессенська та чорна  пшенична, що мають місце повсюди на зернових колосових культурах, продовжуватимуть заселяти та пошкоджувати ярі зернові культури, в посівах яких розвиватиметься весняне покоління шведської та гессенської мух. Ці мухи дуже небезпечні для ярової пшениці, зокрема м’якої, та ячменю, а шведська і для сходів кукурудзи. Шведська муха найнебезпечніша до кущіння, коли нею уражується основне стебло. Пошкодження бокових стебел впливає на врожай слабкіше. Пошкодження рослин злаковими мухами спричиняє зниження продуктивної густоти посіву й призводить до кількісних втрат врожаю зерна.

Хлібні блішки повсюди заселятимуть всі зернові культури. А посівам ярих можуть завдати відчутної шкоди, передусім, у разі засушливої жаркої погоди в травні. В окремих районах області можливе осередкове пошкодження рослин зернових колосових культур, зокрема ярих і слабкорозвинутих озимих великою і звичайною стебловими блішками. Знешкодження блішок досягатиметься через обробку інсектицидами, здебільшого крайових смуг.

Хлібні п’явиці (червоногруда, синя) повсюди продовжуватимуть розвиток, відкладатимуть яйця, з яких відроджуватимуться личинки, що дуже шкідливі у посівах ярих пшениці, ячменю, вівса. За низької зволоженості ґрунту ймовірне зростання шкідливості фітофага на вищевказаних культурах, яке призводить до підсихання листя злаків, відставання у рості рослин, які виділяються серед зелених білястими смугами пошкоджених листкових пластинок. З утворенням вогнищ підвищеної чисельності і шкідливості захисні заходи проводять осередково в місцях надпорогового скупчення шкідника (у фази сходи – 3-и листка ярих зернових культур — ЕПШ 10-30 жуків п’явиці, кущіння — виходу в трубку — 150-200 і більше личинок на кв.м).

Злакові попелиці (звичайна, велика, інші) та пшеничний трипс повсюди в озимих і ярих зернових масово розвиватимуться за теплої вологої погоди, яка сприятиме їх підвищеній шкідливості. Харчування сисних шкідників на зернових культурах викликає зменшення маси зернівки, що призводить до кількісних втрат врожаю пшениці. Окрім того, ці фітофаги, зокрема попелиця, небезпечні ще й тим, що є переносниками вірусних та мікоплазмових хвороб зернових культур. Обробки посівів проти личинок клопа шкідливої черепашки в ареалі шкідника ефективні також проти попелиць та трипсів.

За теплої посушливої погоди повсюди розвиватимуться цикадки, зокрема шестикрапкова, смугаста, інші, які висмоктуючи поживні речовини з рослин, пригнічують їх ріст. Вірофорні цикадки також можуть переносити вірусні хвороби. Проти вищевказаних шкідників будуть ефективні інсектициди дозволені для використання в посівах зернових колосових культур проти інших шкідників.

Наприкінці травня в посівах зернових колосових культур виходитимуть на колос та живитимуться зерном хлібні жуки (кузька, красун та хрестоносець). Ці фітофаги масово проявлятимуться передусім у крайових смугах полів більшості районів області, де середня чисельність личинок шкідника після перезимівлі становить 0,5, макс. 2 екз. на кв.м.

Під час формування зерна, за наявності 3-8 хлібних жуків на кв.м, посіви обприскують по краю або всуціль поля на невеликих площах дозволеними інсектицидами на основі однієї з діючих речовин: диметоат, тіаметоксам, хлорпірифос, імідаклоприд + лямбда-цигалотрин, лямбда-цигалотрин + тіаметоксам та іншими.

Повсюди широке розповсюдження матимуть хвороби листя, а саме: борошниста роса, септоріоз, бура листкова іржа, гельмінтоспоріоз, осередково ринхоспоріоз, піренофороз, інші плямистості зернових колосових культур, які охопили 10-16% площ озимих. У разі випадання дощів та  температури повітря 16-25°С, рясних рос, осередково в загущених посівах з високим рівнем азотного удобрення можлива епіфітотійна ситуація. На ярому ячмені  розвиватимуться вищевказані хвороби та смугаста й сітчаста плямистості. Кореневі гнилі повсюди розвиватимуться за надмірного зволоження, перепадах температур, інших негативних факторах розвитку рослин, за яких можливий прояв антоціанового забарвлення, пожовтіння листя, тощо.

Під час цвітіння за оптимальної температури 20-25°С і відносної вологості повітря (на пшениці 60-85%, ячмені – 50-100 і вівсі – 35-40%) рослини уражуватимуться летучою та іншими видами сажок. А за підвищеної вологості та низької температури повітря у другій половині вегетації зернових культур на рослинах розвиватимуться хвороби колосу, зокрема фузаріоз, септоріоз, оливкова пліснява, інші.

Для оздоровлення рослин озимої пшениці в кінці фази виходу в трубку (поява прапорцевого листка) – початок формування зернівки повсюди проти вищевказаних хвороб посіви обприскують фунгіцидами на основі однієї з діючих речовин: карбендазим, манкоцеб, метрафенон, проквіназид, прохлораз, флутріафол, фенпропідин, тебуконазол, біксафен + протіоконазол, протіоконазол + тебуконазол, епоксиконазол + тіофанат–метил, пропіконазол + прохлораз та іншими. Доцільно оздоровлювати високопродуктивні посіви за наявності хвороб (1% інтенсивності ураження плямистостями, 5% — септоріозом) та сприятливих для розвитку хвороб температур і тривалих рос.

Під час сходів – галуження гороху розвиватимуться і шкодитимуть бульбочкові довгоносики (смугастий, щетинистий), які перелітатимуть з багаторічних трав за температури повітря 14-17оС. Найбільшої шкоди від жуків слід очікувати за посушливої жаркої погоди. Розвиватимуться і завдаватимуть шкоду посівам гороху горохові попелиця, зерноїд, трипс, комарик, інші. Дощова погода за tо 19-28оС у травні сприятиме розвитку аскохітозу, пероноспорозу, кореневих гнилей на рослинах гороху.

В період бутонізації-початку цвітіння проти горохового зерноїда (2-3 жука на 10 п.с.), попелиць (250-300 екз. на 10 п.с.), трипса (2 екз. на квітку), горохової плодожерки, акацієвої вогнівки (25-30 яєць на кв.м), горохового комарика посіви обробляють дозволеними інсектицидами на основі однієї з діючих речовин: тіаметоксам, диметоат,  фозалон (крім зеленого горошку), лямбда-цигалотрин, альфа-циперметрин,  а також дозволеним препаратом для застосування в посівах на зелений горошок з діючою речовиною зета-циперметрин. Насіннєві ділянки проти хвороб обприскують фунгіцидами на основі однієї з діючих речовин: азоксистробін + ципроконазол, флутріафол + карбендазим, каптан.

Проростаюче насіння і сходи сої пошкоджуватимуться личинками росткової мухи, чорнишів і коваликів, пластинчастовусих жуків, гусеницями підгризаючих совок. За теплої помірно вологої погоди сім’ядолями та першою парою справжніх листків живитимуться бульбочкові довгоносики, клопи (щитники, сліпняки), попелиці. Підвищена вологість повітря за температури 18-26оС сприятиме розвитку пероноспорозу, аскохітозу, альтернаріозу, септоріозу, білої та сірої гнилей. Низькі температури під час проростання насіння, ґрунтові й повітряні посухи у післясходовий період уможливлюватимуть ураження рослин сої фузаріозною, іншими кореневими гнилями. За умов прохолодної вологої погоди можливий розвиток сім’ядольного бактеріозу.

У фазу 2-6 листочків проти бульбочкових довгоносиків (8-15 жуків на кв.м), люцернового клопа (2-5 екз. на рослину), попелиць (250-300 екз. на 10 п.с.) посіви сої обприскують дозволеними до використання інсектицидами на основі однієї із діючих речовин: диметоат,  абамектин  та іншими. На насіннєвих посівах обприскування проводять відразу після виявлення сисних шкідників для запобігання поширення вірусної інфекції. Рослини, що дифузно уражені пероноспорозом, церкоспорозом, з насіннєвих посівів видаляють.

Люцерну, конюшину, еспарцет заселятиме комплекс шкідливих ентомофагів, з яких численними будуть бульбочкові, інші види довгоносиків (листковий люцерновий, сірий буряковий, насіннєїди-апіони, тихіус, ін.), попелиці, клопи, гусениці підгризаючих і листогризучих совок, осередково лучний метелик, сарана, інші. За прохолодної дощової погоди поширюватимуться плямистості, кореневі гнилі, інші хвороби.

Проти довгоносиків (5-8 екз. на кв.м), гусениць підгризаючих совок на сходах першого року проводять обприскування дозволеними препаратами. В період стеблування-бутонізації проти комплексу комах-фітофагів, збудників хвороб за ранньовесняної сівби 2 рази підкошують трави. У посівах другого і наступних років проти жуків і личинок довгоносиків, гусениць совок, п’ядунів, а також попелиць, клопів, інших проводять підкіс багаторічних трав для одержання насіння з проміжного укосу в фазу масової бутонізації, з другого – перед чи на початку цвітіння.

Технічні культури

У травні за потепління (понад 20ºС) у період сходів – 2-3 пар справжніх листків цукрових буряків звичайний і сірий бурякові довгоносики масово заселятимуть посіви.  Щільність перезимувалих жуків становить 0,5-1 екз. на кв.м. Жуки паруватимуться та відкладатимуть яйця. Личинки звичайного бурякового довгоносика розвиватимуться, харчуючись корінням буряків, а сірого – осоту і березки.

Повсюди за сухої сонячної погоди на ранніх сходах цукрових буряків шкодитимуть бурякові блішки,  подекуди щитоноски. Можливе пошкодження сходів жуками піщаного мідляка, чорного довгоносика.

На протязі місяця відбуватиметься активне заселення посівів цукрових буряків буряковою листковою попелицею.

На запливаючих, ущільнених ґрунтах, де наявна нестача макро- і мікроелементів живлення, без належного агротехнічного догляду сходи культури, насамперед непротруєні, уражуватимуться коренеїдом.

Для збереження сходів цукрових буряків необхідно чітко виконувати всі агротехнічні прийоми догляду за посівами, постійно контролювати поведінку шкідливих комах, а за потреби – своєчасно провести хімічний захист. За прохолодної дощової погоди у травні, для уловлення довгоносиків, які пересуваються «пішим ходом», бурячища та поля обкопують ловильними канавками. Міжрядні рихлення, які проводять відповідно до технології вирощування цукрових буряків, знищують ґрунтову кірку, яйця й личинок довгоносиків, коваликів, хрущів, інших шкідників та проростки бур`янів.

У разі надпорогової чисельності довгоносиків звичайного 0,2-0,3, сірого 0,2-0,5, чорного 0,3, піщаного мідляка 0,3-0,5, блішок 3-7, щитоносок 0,7-1,2 екз. на кв.м; крихітки 1,5-2,5 екз. в куб.дм ґрунту посіви обприскують інсектицидами на основі однієї із діючих речовин: тіаметоксам, імідаклоприд, піриміфос-метил, диметоат, альфа-циперметрин, гамма-цигалотрин, хлорпірифос, диметоат + лямбда-цигалотрин та іншими.

На початку заселення буряковою листковою попелицею (ЕПШ 5% заселених рослин і відсутність ентомофагів), мінуючими мухами (30% заселених рослин і 3-5 личинок у кожній) обприскують крайові смуги, а за потреби все поле дозволеними інсектицидами.

За теплої посушливої погоди сходи ярого ріпаку заселятимуть та пошкоджуватимуть хрестоцвіті блішки. У подальшому молоді рослини заселятимуть личинки ріпакових пильщика, листкоїдів, прихованохоботників, клопи, попелиці. Чорна ніжка уражуватиме сходи, передусім на важких за механічним складом та слабко аерованих грунтах. Дощова прохолодна погода сприятиме ураженню рослин пероноспорозом, фомозом, антракнозом, іншими.

В бутонах та квітках озимого ріпаку розвиватимуться личинки ріпакового квіткоїда, в стручках – насіннєвого прихованохоботника, а також вищезазначені шкідники, що наприкінці бутонізації вимагатиме обов`язкового проведення захисних заходів через обробку посівів дозволеними препаратами з дотриманням санітарних строків останньої обробки до збирання врожаю. У посівах ярого ріпаку надпорогову чисельність хрестоцвітих блішок (понад 3-5 екз. на кв.м) за сухої жаркої погоди знешкоджують обробками інсектицидами на основі однієї із діючих речовин: есфенвалерат, альфа-циперметрин, іншими.

Обмежують поширення чорної ніжки весняні боронування й міжрядні рихлення відповідно до технології вирощування озимої та ярої культури. Оздоровлюють посіви ріпаків за появи фомозу, пероноспорозу, борошнистої роси, альтернаріозу дозволеними фунгіцидами на основі однієї із діючих речовин: тебуконазол, метконазол, флутріафол, фосетил алюмінію, піраклостробін + метконазол, азоксистробін+ципроконазол, азоксистробін + флутріафол, тебуконазол + прохлораз, іншими.

Передусім нетоксиковані сходи соняшнику повсюди пошкоджуватимуть дротяники і несправжні дротяники, личинки хрущів, що може призвести до зрідження посівів. Також рослинам загрожуватимуть сірий та чорний довгоносики, піщаний мідляк, кравчик,  яких за чисельності понад 2 екз. на кв.м знешкоджують  фосфорорганічними, піретроїдними та іншими препаратами  згідно з регламентами. За прохолодної дощової погоди сходи соняшнику, передусім непротруєні, уражуватимуться гнилями, пероноспорозом. У насіннєвих посівах молоді рослини, уражені пероноспорозом, видаляють і знищують.

Картопля та овочеві культури

Колорадський жук.  У травні жуки виходитимуть з ґрунту та заселятимуть сходи картоплі та пасльонових культур. Дружній вихід жуків із місць зимівлі відбуватиметься за умов стійкого потепління та після випадання теплих дощів, коли верхній шар ґрунту буде достатньо зволоженим. За оптимальних умов (t°17-24°С, відносна вологість повітря 60-75%) жуки паруватимуться та відкладатимуть яйця, наприкінці місяця виплоджуватимуться личинки та шкодитимуть картоплі й іншим пасльоновим культурам.

Ранні сходи картоплі захищають у разі заселення жуком 10% рослин. Захисні заходи проти личинок проводять за масової появи першого – другого віків і чисельності 10-20 екз. на кожній з 8-10% заселених рослин. Баклажани, помідори, перець та інші пасльонові слід обприскувати при заселенні 5% рослин. Для обробки посівів необхідно застосовувати дозволені до використання інсектициди на основі однієї із діючих речовин: ацетаміприд, тіаклоприд, тіаметоксам, імідаклоприд, альфа-циперметрин, циперметрин, тіаметоксам + ацетаміприд + флудиоксоніл, тіаметоксам + лямбда-цигалотрин + альфа-циперметрин, гамма-цигалотрин, хлорпірифос + циперметрин, клотіанідин.

Повсюди капусту, редиску, інші хрестоцвіті культури заселятимуть хрестоцвіті блішки, шкідливість яких зростатиме за посушливої погоди. Раннім сортам білокачанної та цвітної капусти загрожуватимуть личинки капустяної (весняної) мухи. Осередково розвиватимуться хрестоцвіті клопприхованохоботник, бариди, скрізь – гусениці першого покоління біланів, капустяної молі.

В разі заселення 10% рослин капусти по 3-5 жуків блішок або 6-10 яєць капустяної мухи на рослину проводять крайові або суцільні обприскування посівів дозволеними інсектицидами на основі однієї із діючих речовин: дельтаметрин, лямбда-цигалотрин + тіаметоксам, мелатіон.

Цибулева муха заселятиме та пошкоджуватиме рослини цибулі, розвиватиметься цибулевий прихованохоботник, цибулевий трипс. За наявності 3-4 яєць цибулевої мухи на 10% заселених рослин, інших шкідників посіви (крім цибулі «на перо») обприскують препаратами на основі діючих речовин: лямбда-цигалотрин, лямбда-цигалотрин+тіаметоксам, імідаклоприд та іншими.

Плодові насадження

У плодових насадженнях у травні продовжуватимуть розвиватися і завдавати шкоди листкам, квіткам і зав’язі плодових дерев садові довгоносики: сірий бруньковий, яблуневий квіткоїд. Заляльковуватимуться личинки яблуневого квіткоїда, а в період опадання зайвої зав’язі масово з’являтимуться молоді жуки, які прогризатимуть у бутонах дірки і виходитимуть назовні.

В занедбаних насадженнях у період утворення зав’язі яблуні заляльковуватимуться гусениці білана жилкуватого, продовжуватимуть харчування гусениці золотогуза, розанової листокрутки, яблуневої молі. Скрізь у незахищених садах і лісопаркових насадженнях гусениці кільчастого і непарного шовкопрядів об’їдатимуть листки, квітки та зав’язі. Повсюди молоді листки та пагони продовжуватимуть заселяти та пошкоджувати сисні шкідники (кліщі, попелиці, медяниці, щитівки і несправжньощитівки).

Скрізь заляльковуватимуться гусениці яблуневої плодожерки, літ метеликів якої відбуватиметься за суми ефективних температур (вище 10оС) 90-110оС, масовий літ за 150-170оС. Відкладання яєць фітофагом спостерігатиметься за відсутності опадів і вітру та температури повітря понад 16оС у вечірні години. В сонячну тиху погоду за температури не нижче 16оС активізуються плодові пильщики, які відкладатимуть яйця, згодом личинки пошкоджуватимуть зав’язь, виїдаючи насіннєву камеру. Вишнева муха літатиме і відкладатиме яйця під час утворення зав’язі у вишні й черешні.

Скрізь в зерняткових садах розвиватиметься борошниста роса, найсприятливіші умови для зараження якою створюватимуться за tо 18-25оС і значному насиченні повітря вологою. Розвитку моніліального опіку сприятимуть прохолодна (tо 12-16оС) дощова погода, тумани в період цвітіння. Масовому прояву кокомікозу, клястероспоріозу, полістигмозу сливи сприятиме прохолодна погода з приморозками та значними опадами, у зерняткових насадженнях за температури 18-20оС розвиватиметься парша.

Відразу після закінчення цвітіння (коли опаде 75% пелюсток) зерняткові сади проти яблуневої молі, п’ядунів, кліщів, попелиць та парші, моніліального опіку, борошнистої роси обприскують дозволеними інсектицидами на основі однієї із діючих речовин: фозалон, диметоат, імідаклоприд, при наявності кліщів застосовують спіродиклофен або феназахін із додаванням проти хвороб дифеноконазол, крезоксим-метил, піраклостробін + дитіанон та іншими. Через 10-12 днів після попереднього проти яблуневого пильщика, листокруток та парші, моніліального опіку, борошнистої роси проводять обприскування вказаними вище інсектицидами і фунгіцидами, дотримуючись чергування препаратів.

При відлові феромонною пасткою за 7 днів спостережень 5 метеликів яблуневої або одного східної плодожерки, на початку відкладання ними яєць зерняткові насадження обприскують дозволеними інсектицидами на основі однієї із діючих речовин: феноксикарб + люфенурон, люфенурон, тефлубензурон, новалурон та ішими з додаванням проти парші та інших хвороб препаратів на основі діючих речовин каптан, метирам, манкоцеб, сірки та інших.

Після закінчення цвітіння кісточкові сади проти кокомікозу,  клястероспоріозу, моніліального опіку, листокруток, попелиць, пильщиків, кліщів, інших обприскують комплексними препаратами на основі однієї із діючих речовин: тіофанат-метил,  ципродиніл,  алюмінію фосфіт + фосфориста кислота, дитіанон  з додаванням фенітротіон, на сливі – імідаклоприду або мелатіону. Через 10 днів після попереднього, на початку відродження гусениць сливової плодожерки проти неї та товстоніжки, кліщів, кокомікозу насадження обприскують дозволеними препаратами на основі однієї із діючих речовин: фозалон,  на сливі — імідаклоприд з додаванням ципродинілу або тіофанат-метил.

У період масового льоту вишневої мухи (початок цвітіння білої акації) сорти вишні й черешні середнього і пізнього строків достигання проти мухи, кокомікозу, моніліального опіку обприскують дозволеними препаратами на основі однієї із діючих речовин: фозалон,  фенітротіон,  піриміфос-метил,  з додаванням тіофанат-метил чи алюмінію фосфіт + фосфориста кислота.

Багатоїдні шкідники

Саранові (стадні види – італійський прус та нестадні – кобилки блакитнокрила¸ чорносмугаста, хрестовичка мала, інші). У травні за встановлення температури повітря 15-18ºС протягом двох тижнів, в ареалі саранових (Барвінківського, Дворічанського, Куп’янського, Первомайського, інших районів) відбуватиметься виплодження личинок. За прогрівання ґрунту до 23ºC на глибині залягання ворочок розпочнеться масовий вихід личинок на поверхню. Личинки розвиватимуться в багаторічних травах, цілинних землях, занедбаних сільськогосподарських угіддях, пасовищах та заселятимуть посіви, які прилягають до місць резервації цих комах.

У більшості районів переважатимуть нестадні види. За умов жаркої посушливої погоди (tº 25-30°С і низька вологозабезпеченість) ймовірне утворення осередків з високою чисельністю саранових, шкідливість яких зростатиме в разі передчасного загрубіння та вигорання рослинності в місцях їх резервацій. У пошуках соковитої рослинності личинки переселятимуться в посіви зернових культур, овочевих, кукурудзи, соняшнику, багаторічних трав.

Також не виключена можливість формування осередків підвищеної чисельності личинок  італійського пруса, у зазначених вище та інших районах, де може виникати потреба у хімічних обробках.

Беручи до уваги, що більшість саранових живуть і розмножуються на цілинних землях, занедбаних сільськогосподарських угіддях, пасовищах, за високої щільності ворочок найбільш ефективним агротехнічним прийомом є проведення боронування, оранки або дискування всієї площі в залежності від характеру її використання. За щільності 1-2 і більше ворочок на кв.м та високої чисельності саранових в період вегетації (ЕПШ личинок італійського пруса 2-5, нестадних видів 10-15 екз. на кв.м.) проводять суцільні обробки. Осередки личинок першого віку слід локалізовувати дозволеними препаратами на основі однієї із діючих речовин: альфа-циперметрин,  зета-циперметрин, лямбда-цигалотрин,  хлорпірифос + циперметрин,  дифлубензурон,  лямбда-цигалотрин + тіаметоксам,  ацетаміприд,  фенітротіон, іншими.

Основну масу стадних комах слід ліквідувати до закінчення розвитку личинок третього-четвертого віків. Обробки необхідно проводити вранці та ввечері, коли комахи знаходяться на рослинах.

Лучний метелик. Протягом місяця перезимувалі гусениці лучного метелика заляльковуватимуться, а за середньодобової температури понад 15ºС і суми ефективних температур (більше 10ºС) близько 80ºС розпочнеться літ метеликів, за температури вище 17ºС, коли СЕТ досягне 150-200ºС літ стане масовим. За несприятливих умов (періодичне похолодання, посуха) сума ефективних температур до початку масового льоту може становить 350°С, тому початок льоту метеликів і їх масовий літ можуть бути розтягнутими.

Ймовірно осередки підвищеної чисельності і шкідливості гусениць цього шкідника виявлятимуться в місцях резервацій та прилеглих до них посівах сільськогосподарських культур Балаклійського, Барвінківського, Близнюківського, Валківського, Вовчанського, Зміївського, Ізюмського, Краснокутського, Куп’янського, Лозівського, Первомайського, Сахновщинського, Чугуївського, Харківського та інших районів ареалу комах.

Сприятливі умови під час льоту та відкладання яєць (t +22-25°С, роси, опади, квітучі рослини) можуть створити оптимальні умови для реалізації потенційної можливості масового розвитку і шкідливості лучного метелика, передусім у багаторічних травах, цукрових буряках, соняшнику, овочах, інших культурах. При проведенні обстежень на виявлення лучного метелика необхідно звернути увагу на те, що основна маса метеликів концентрується в балках, лісопосадках, галявинах лісів, посівах багаторічних трав. Така міграційна діяльність пов’язана з пошуком квітучої рослинності для додаткового живлення або сприятливих стацій для відкладання яєць.

Також необхідно звернути увагу на те, що метелики цього шкідника здатні мігрувати з повітряними масами на значні відстані,  зокрема з сусідніх районів і областей.

На початку та під час масового відкладання яєць, після сильного льоту метеликів (10-50 екз. на 10 кроків) випускають трихограму.

Під час спалахів масового розмноження найдієвішим і ефективним є використання хімічного захисту рослин, який найдоцільніше проводити проти гусениць молодших віків, оскільки розвиток їх в цей період відбувається значно швидше, ніж у старших і чуттєвість до інсектицидів знижується (для кожного наступного віку майже вдвічі). Науковцями розроблені економічні пороги шкідливості (ЕПШ) гусениць лучного метелика в основних сільськогосподарських культурах: буряки цукрові, кормові, столові 4-5 екз. на кв.м у фазі 2-10 справжніх листків; соняшник 8-10 екз. на кв.м у фазі 4-6 листків; овочеві культури 8-10 екз. на кв.м – перше покоління; багаторічні трави (насінники, отава) — 10 екз. на кв.м – перше покоління; кукурудза — 5-10 екз. на кв.м — сходи – 4-6 листків. За умов прохолодного достатньо вологого вегетаційного періоду ЕПШ у 1,2 рази вищі.

Навесні гусениці стеблового (кукурудзяного) метелика виявлені на рослинних рештках кукурудзи, товстостеблових бур`янів за чисельності 1 гусениця на рештку на 15-20% решток. У травні гусениці заляльковуватимуться.

Щільність дротяників та несправжніх дротяників, личинок хрущів (0,7-3 екз. на кв.м), яка виявлена на полях під посів просапних культур, становить суттєву загрозу озимим та ярим зерновим культурам, сходам цукрових буряків, соняшнику, кукурудзи, овочевих, баштанних та інших культур. Ефективно регулює чисельність ґрунтових шкідників у просапних культурах міжрядний обробіток ґрунту, якщо він співпадає з найвразливішими стадіями розвитку шкідників (яйця, личинки). Захист сходів просапних культур від ґрунтових шкідників уможливлюється заводською токсикацією насіння культур. Для захисту овочевих культур корені рослин перед висаджуванням розсади у відкритий грунт замочують у робочому розчині препарату, що містить діючу речовину тіаметоксам  при температурі 18-23°С та експозиції 1,5 — 2 години.

Підгризаючі (озима, оклична) совки.  Високу щільність перезимувалих гусениць V-VI віків — 1-2 екз. на кв.м виявлено у Великобурлуцькому, Коломацькому, Краснокутському, Лозівському, Сахновщинському та Харківському районах, де існує ймовірність осередкового збільшення чисельності й шкідливості фітофага, зокрема у посівах озимих, просапних та овочевих культур, де слід передбачити випуск трихограми совочної форми.

В травні відбуватиметься масове заляльковування гусениць, літ та відкладання яєць метеликами 1-го покоління. За утворення осередків надпорогової чисельності гусениць (ЕПШ у посівах буряків 1-2, кукурудзи, соняшнику, картоплі, інших просапних культур, 3-8, озимої пшениці 2-3 екз. на кв.м) застосовують дозволені інсектициди, які доцільніше застосовувати в період виплодження гусениць та появи другого віку їх, коли вони живляться відкрито і є найбільш уразливими.

Літ метеликів 1-го покоління капустяної, городньої, помідорної, бавовникової, люцернової, інших листогризучих совок відбуватиметься за температури 18-20°С. Обмежує чисельність та шкідливість совок в цей час застосування совочної форми трихограми, яку випускають на початку та в кінці масового відкладання метеликами яєць.

В багатьох районах на сходах буряків, соняшнику, кукурудзи, інших просапних культур існує ймовірність зростання шкідливості піщаного мідляка. За наявності більше 2 жуків на кв.м посіви захищають інсектицидами згідно «Переліку пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні».

Повсюди у кісточкових, яблуневих садах відмічається шкідлива діяльність жуків оленки волохатої. Протягом місяця шкідник заселятиме всі квітучі сільськогосподарські та декоративні рослини.

Мишоподібні гризуни повсюди розвиватимуться та шкодитимуть у посівах озимих зернових, ріпаку, багаторічних трав, тощо. Після виходу озимих в трубку шкідливість гризунів може осередково зрости. Тому доцільний подальший моніторинг посівів і за потреби розкладання дозволених отруєних зернових принад.