Фітосанітарний стан посівів сільськогосподарських культур у господарствах Харківської області від 7 червня 2018 року

006

Багатоїдні шкідники

За останній тиждень спеціалістами Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області при проведенні обстежень   сільськогосподарських угідь піщаний мідляк  був виявлений  у посівах  кукурудзи  (Борівський район, 10 га),  гороху (Шевченківський район, 50 га), багаторічних трав (Шевченківський район, 52 га),  соняшнику на площі 130 га, в т.ч. у  Харківському (90 га) та Шевченківському (40 га) районах. Показник середньої чисельності коливався в межах 0,3-1,0,  максимальної 2-3 екз. на кв.м. Поширеність шкідника складала 4 — 100%.

Підвищений температурний режим, випадання опадів, наявність достатньої кількості квітучої рослинності створюватимуть сприятливі умови для активного розвитку та високого ступеня шкідливості підгризаючих совок.

Для  захисту  посівів  від  підгризаючих совок  застосовують  агротехнічні прийоми, такі як культивація парових попередників у період масового відкладання яєць або відразу після його закінчення, міжрядне розпушування просапних, зокрема цукрових буряків та овочевих культур, знищення бур’янів та квітучих нектароносів.

Випуск яйцеїда – трихограми на початку та за масового відкладання яєць розпочинають за наявності 0,4-0,6 яєць на кв.м. У посівах цукрових буряків, соняшнику, озимої пшениці, багаторічних трав при кількості 30 яєць шкідника на кв.м норма випуску трихограми становить 30 тис. самиць на 1 га, а при  чисельності понад 30 яєць на кв. м норму визначають з розрахунку одна самиця на 10 яєць шкідника. На парах перший випуск – 10 тис. самиць на 1 га, наступні залежно від чисельності яєць на кв.м: до 1 яйця – 1:1, з розрахунку одна самиця на одне яйце шкідника, тобто 10 тис. на 1 га; до 5 – 1:5, тобто до  17 тис. на 1 га; до 15 яєць -1:7, тобто до 20 тис. на 1 га; понад 15 яєць на кв.м – 1:10.

За появи осередків високої чисельності  гусениць (ЕПШ у посівах цукрових буряків  1-2, кукурудзи, соняшнику, картоплі, інших просапних  3-8, озимої пшениці 2-3 екз. на кв.м застосовують інсектициди.

Осередково на неорних землях  та у посівах соняшнику, кукурудзи та інших  культур можливий  літ лучного метелика, а також відкладанння яєць та відродження гусениць фітофага.

За чисельності гусениць лучного метелика першого покоління другого віку, що перевищує економічний поріг шкідливості  у посівах буряків цукрових, кормових, столових 4-5 екз. на кв.м. у фазі 1-5 пар справжніх листків, соняшнику — 8-10 екз. на кв.м. у фазі 4-6 листків, овочевих культур — 8-10 екз. на кв.м., багаторічних травах – 10 екз. на кв.м., кукурудзи — 5-10 екз. на кв.м у фазі сходи — 4-6 листків   проводять захистні обробки посівів із застосуванням дозволених до використання інсектицидів.

Також,  дуже бажаним є знищення квітучої рослинності на територіях що межують з місцями масового льоту шкідника, наприклад шляхом скошування; цей захід обмежить додаткове живлення метеликів і має зменшити плодючість самиць.

Важливо також проводити заходи по знищенню бур’янів у посівах сільськогосподарських культур, цей захід сприятиме обмеженню доступу гусениць що відродились  до харчової бази й зменшить різнобарв’я харчових рослин, зокрема полину та інших.

Шкідники і хвороби озимих та ярих зернових колосових культур

 Клоп шкідлива черепашка. Продовжується поширення шкідника у посівах озимої пшениці  за чисельності імаго 0,5-3 екз. на кв.м та пошкодженням 1,0-2% рослин; шкідником заселено 371 га, в т.ч. у Великобурлуцькому (100 га),  Первомайському (170 га), Харківському (55 га) та Шевченківському (46 га) районах. Поширеність шкідника у посівах озимої пшениці склала 71%.

Клоп шкідлива черепашка відмічений в посівах  ярого ячменю на 96 га, в т.ч.  у Харківському (30 га) та Шевченківському (66 га) районах за чисельності імаго 0,2 — 1 екз. на кв.м.

В зазначених районах у посівах зернових культур триває яйцекладка  фітофага та відродження і живлення личинок за чисельності  яйцекладок 0,5-1, личинок 1,2-5 екз. на кв.м.

За сприятливих погодних умов (tº від 19,5 до 21ºС та помірній вологості) відбуватиметься збільшення  чисельності і шкодочинності клопа шкідливої черепашки.

Для збереження технологічних і посівних якостей зерна при перевищенні економічного порогу шкідливості (двох і більше личинок клопа шкідливої черепашки на кв.м у посівах  сильних і  цінних  сортів  пшениці, на решті посівів – 4 — 6,  в насіннєвих посівах ячменю – 8 — 10 личинок) проводять термінові заходи з хімічного захисту посівів   дотримуючись регламентів застосування пестицидів та техніки безпеки.

Масове з’явлення личинок 2 віку шкідливої черепашки і 15% 3 віку – є оптимальний строк проведення захисних обробок, бажано їх провести до появи личинок 4 віку. Запізнення на 3-4 дні знижує ефективність заходів по захисту на 20% і більше.

Хлібні п’явиці продовжують заселяти та пошкоджували озимі та ярі зернові колосові культури. Озимої пшениці заселено  321 га (61% від обстежених площ), в т.ч. у  Великобурлуцькому (50 га), Первомайському (170 га), Харківському (55 га) та Шевченківському (46 га)  районах.  Чисельність імаго становила 0,6-7 екз. на кв.м,  пошкодженість рослин — 1,0-3%.

Ячменю ярого заселено 111 га (41% від обстежених площ), в т.ч. у   Великобурлуцькому (15 га), Харківському (30 га)  і Шевченківському (66 га) районах.  Чисельність імаго становила 0,9-5 екз. на кв.м,  пошкодженість рослин — 1,0-2%.

Також в посівах озимих та ярих зернових культур  відмічається відкладання яєць (0,4-1 яйцекладок на кв.м) та відродження і живлення личинок п’явиць у посівах озимих зернових за чисельності 0,9-5, ярих зернових — 0,4-1  екз. на кв.м.

Хлібними смугастими  блішками заселено 371 га посівів озимих зернових,  в т.ч. у Великобурлуцькому (100 га),  Первомайському (170 га), Харківському (55 га) і Шевченківському (46 га)   районах.  Чисельність  становила 1,2 — 5 екз. на кв.м, а пошкодженість рослин — 1,0 — 5%. Поширеність шкідника склала 71%.

Посівів ячменю ярого хлібними смугастими блішками було заселено 111 га, в т.ч. у Великобурлуцькому (15 га),  Харківському (30 га) і Шевченківському (66 га) районах. Чисельність становила 0,6 — 6 екз. на кв.м, а пошкодженість рослин — 1,0 — 4%. Поширеність шкідника склала 41%.

Повсюди погодні умови сприяли розвитку та поширенню сисних шкідників.

В посівах озимої пшениці поширюються  злакові попелиці із заселенням 1,0-2% рослин на 324 га посівів, в т.ч. у   Зачепилівському (154 га) і Первомайському (170 га) районах. В Зачепилівському районі зазначений фітофаг заселяв  1,0% рослин у посівах ячменю ярого на площі 162 га.

Пошкодження рослин сисними шкідниками значно збільшує витрату води рослинами. При пошкодженні  під час утворення зерна відмічається зменшення його ваги.

Злакові цикади  відмічені на 101 га  озимих зернових колосових культур, в т.ч. у Харківському (55 га) і Шевченківському (46 га)  районах  за   чисельності 1,5-4 екз. на кв.м; пошкодженість рослин становила 1,0-2%.

Достатня вологість повітря та помірні температури сприяють  поширенню і розвитку хвороб у посівах озимих та ярих зернових колосових культур.

Поширення септоріозу відмічено на 371 га (71%) посівів озимої пшениці, в т.ч. у Великобурлуцькому (100 га),  Первомайському (170 га), Харківському (55 га) і Шевченківському (46 га)  районах. Ураженість рослин становила в середньому  1,2,  максимально 6% і розвиток хвороби складав в середньому 0,9, максимально 4%.

Поширення борошнистої роси відмічено на 80 га (15%) посівів озимої пшениці, в т.ч. у  Великобурлуцькому (34 га) і Шевченківському (46 га)  районах. Ураженість рослин становила в середньому  1,2,  максимально 6% і розвиток хвороби складав в середньому 0,7, максимально 2%.

Поширення сітчастої плямистості відмічено у Шевченківському районі на 66 га посівів ячменю ярого.  Ураженість рослин становила в середньому  0,5,  максимально 1% і розвиток хвороби складав в середньому 0,2, максимально 1%. Поширеність хвороби склала 24%.

В подальшому, враховуючи наявності на поточний період сприятливих погодних умов (ранкові роси) та достатнього запасу інфекції, слід очікувати зростання розвитку септоріозу, борошнистої роси та інших  хвороб у посівах озимих та ярих зернових колосових культур.

З метою обмеження поширення комплексу хвороб  зернових культур необхідно вжити комплекс агротехнічних заходів, а в разі необхідності обробити посіви фунгіцидами.

Шкідники кукурудзи

 Хлібні смугасті блішки відмічені в посівах кукурурудзи Борівського (10 га) та Шевченківського (38 га) районів за чисельності 1,0-3 екз. на кв.м, пошкодженість рослин становила 1,0-2%, а поширеність шкідника  13%.

 Шкідники гороху та багаторічних трав

 Посіви гороху  продовжують заселяти бульбочкові довгоносики за чисельності 1,0 — 3 екз. на кв.м.  Ними всього було заселено 85 га, в т.ч. у  Харківському (35 га)  і Шевченківському (50 га) районах. Поширеність шкідника склала 39%.

Захищають горох за чисельності шкідників що перевищує економічний поріг шкідливості (2-3 жука горохового зерноїда, 250-300 екз. горохової попелиці на 10 п.с., 2 екз. горохового трипса на квітку, 25-30 яєць на кв.м горохової плодожерки, акацієвої (бобової) вогнівки) дозволеними до використання інсектицидами. У період відкладання яєць гороховою плодожеркою, акацієвою вогнівкою, листогризучими совками рекомендовано проводити випуск бурої та жовтої трихограм (співвідношення 1:10). Проти аскохітозу, іржі, сірої гнилі, насамперед насіннєві ділянки, обробляють фунгіцидами згідно регламентів.

У Шевченківському районі при проведенні обстежень 52 га багаторічних трав відмічені бульбочкові довгоносики за чисельності 1,0-2 екз. на кв.м та люцерновий клоп за чисельності 1,5-3 екз. на кв.м; поширеність зазначених шкідників склала 100%.

Після підкосу багаторічних трав у насіннєвих ділянках в період стеблування-бутонізації рослин люцерни за перевищення економічного порогу шкідливості  (5-8 жуків, 20-30 личинок фітономуса, 15-20 клопів сліпняків, 20-25 жуків люцернової товстоніжки, 500-600 попелиць на 100 п.с., 20-30 жуків тихіуса, 8-10 гусениць совок на кв.м) посіви обробляють дозволеними до використання інсектицидами.

Шкідники і хвороби технічних культур

 Посіви соняшнику продовжує заселяти сірий буряковий довгоносик за чисельності 0,4-1 екз. на кв.м. Шкідник відмічений на загальній площі 130 га, в т.ч. у   Харківському (90 га)   і Шевченківському (40 га) районах. Поширеність склала 63%.

Моніторинг фітосанітарного стану зі складанням актів обстежень проведено на полях та угіддях 6 господарств.   Керівникам цих господарств було рекомендовано продовжувати обстеження полів та угідь, а за перевищення економічного порогу шкідливості провести захисні обробки дозволеними до використання засобами захисту рослин згідно з «Переліком пестицидів та агрохімікатів дозволених до використання в Україні»,  обов’язково дотримуючись регламентів та техніки безпеки.