Прогноз фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту основних сільськогосподарських культур у господарствах Харківської області в червні 2018 року

prognoz_06_2018

Зернові, зернобобові культури та багаторічні трави

 У посівах озимих та ярих зернових культур продовжується відкладання яєць та відродження личинок клопа шкідливої черепашки, які середньої чисельності 0,3-0,6, максимально 1,0-3 імаго та 1,3, макс. 7 личинок на кв.м  заселили та пошкодили 1,0-2% рослин на 12-50% обстежених площ.

Через розтягнутість відкладання яєць та відродження личинок у посівах одночасно зустрічатимуться перезимувалі клопи, яйця й личинки різних віків. Масове відродження та вихід личинок на колос відбуватиметься в першій половині червня. При пошкодженні ними зерна в колосі погіршується якість клейковини, посівні та фуражні властивості зерна пшениці та ячменю.

Збереження технологічних і посівних якостей зерна передбачає проведення захисних заходів у посівах твердих і цінних пшениць. Такі посіви обробляють за наявності 2-х і більше личинок на кв.м. Решту посівів обприскують за 4-6, в насіннєвому ячмені 8-10. Посіви обробляють дозволеними інсектицидами на основі однієї з діючих речовин: тіаметоксам, диметоат, лямбда-цигалотрин, есфенвалерат, зета-циперметрин, альфа-циперметрин та інших. Ці препарати біологічно ефективні також і проти багатьох інших фітофагів, спеціалізованих щодо зернових колосових культур.

Захист посівів від клопа шкідливої черепашки слід провести протягом 10-12 днів від завершення відродження личинок до появи четвертого віку їх, що відбувається у першій половині червня. Оптимальним строком проведення обробки є момент наявності в посівах 15-30% личинок третього віку, що свідчить про відродження переважної більшості личинок.

Під час наливу зерна з ґрунту виходитимуть та живитимуться в колосках жуки хлібної жужелиці (туруна) та хлібних жуків. Шкідливість жуків проявлятиметься через пошкодження зав’язі та вмісту зерна хлібних злаків, що призводить до зниження їх врожайності.

У цей період, розмножуватимуться та пошкоджуватимуть зерно в колосках злакові попелиці та трипси, які в допороговій чисельності заселили 2,2-5, макс. 7-17% рослин на 29-34% посівів повсюди. За умов теплої сухої погоди червня (температура повітря 29-30 °С і вологість 35-50%), ці шкідники значно знижуватимуть вагу зерна, що спричинятиме кількісні втрати врожаю. Шкідливість сисних фітофагів зменшуватиметься за огрубіння зерна.

Існує імовірність того, що під час наливу зерна, осередково можуть завдавати шкоди сіра та зернова совки, гусениці першого віку яких спочатку вгризатимуться в середину зерна, а потім ним живитимуться. В подальшому гусениці четвертого віку об’їдатимуть зерно зовні, часто знищуючи його повністю. Живлення гусениць триватиме до збирання врожаю.

Особливу увагу слід звернути на розвиток та поширення пшеничного чотириногого кліща. Під час проведення моніторингу на виявлення пшеничного кліща, необхідно знати, що внаслідок живлення ним, край листкової пластинки загинається вгору і згортається вздовж центральної жилки в трубку, всередині якої знаходяться кліщі. Листок набуває неоднорідного світло-зеленого, а при сильному пошкодженні й тривалому розмноженні кліщів — жовтувато-зеленого забарвлення, вигинається у вигляді петлі, жовтіє та відмирає.

У подальшому в період дозрівання зерна кліщі виповзатимуть на поверхню колоса та розноситимуться вітром або за допомогою комах, розселюючись на ярі колосові, кукурудзу, багаторічні злакові трави, злакові бур’яни, пізніше – на падалицю злаків, де розмножуються. За вегетаційний сезон розвивається 8-9 генерацій шкідника. Але найбільша шкідливість кліщів полягає у перенесенні й зараженні ними посівів озимої пшениці — вірусу смугастої мозаїки пшениці.

Осередки масового розмноження кліщів на озимій пшениці доцільно обприскувати препаратами з акарицидною дією для локалізації поширення шкідника й запобігання ураженню рослин вірусом смугастої мозаїки пшениці.

Скрізь ярим зерновим культурам відчутної шкоди можуть нанести хлібна п’явиця, злакові мухи (гессенська, шведські), хлібні блішки, пильщики, попелиці, інші фітофаги, якими заселено та пошкоджено 1,0, макс. 5%  рослин у слабкому ступені. За сприятливої погоди червня (помірні температура й опади) шкідливість вищезазначених фітофагів зростатиме. За умов підвищених температури та вологості повітря можливе повсюдне збільшення чисельності й шкідливості цикадок, а разом з тим поширення вірусних та мікоплазмових хвороб зернових культур.

Проти вищезазначених шкідників ефективними будуть інсектициди дозволені для використання в посівах зернових колосових культур. Ярі зернові за наявності на кв.м 30-40 жуків хлібної блішки, 10-30 жуків п’явиці, 40-50 екз. на 100 п.с. злакових мух, 40-50 екз. на колос личинок трипсів, 15-25 екз. на стебло попелиці обробляють в крайових смугах або всуціль поля дозволеними інсектицидами на основі однієї з діючих речовин:  диметоат, дельтаметрин, лямбда-цигалотрин, есфенвалерат та інших.

Після випадання рясних дощів у кінці травня актуальною на початку червня залишається загроза захворювання зернових культур грибковими хворобами, зокрема борошнистою росою, гельмінтоспорізом, септоріозом, бурою листковою іржею, піренофорозом, рінхоспоріозом, кореневими гнилями, які поширені повсюди на 1-6% рослин. Вищевказані хвороби та темно-бура, сітчаста плямистості, розвиватимуться в ярих пшениці та ячмені, передусім в загущених посівах на добрих агрофонах.

Під час колосіння в багатьох посівах зернових культур ймовірний розвиток летючої та інших видів сажкових хвороб. За підвищеної вологості й температури повітря 28-30°С на колосках,  розвиватимуться фузаріоз, септоріоз. Особливо небезпечним може бути раннє зараження колоса фузаріозом, зокрема у фазу цвітіння, що створюватиме передумови формування щуплого неповноцінного зерна з низькою чи зовсім утраченою життєздатністю. Розвиток кореневих гнилей призводитиме до осередкового або розсіяного розвитку білоколосості та щуплозерності.

Ефективне оздоровлення рослин за швидкого наростання захворювання листкової поверхні та колоса досягається обприскуванням під час формування зернівок фунгіцидами на основі однієї з діючих речовин:  пропіконазол + фенпропідин, азоксистробін + ципроконазол, піраклостробін + епоксиконазол,  флутріафол + тебуконазол, епоксиконазол + тіофанат-метил та інших.

Під час бутонізації — цвітіння гороху відроджуватимуться личинки бульбочкових довгоносиків, які закінчивши розвиток, заляльковуватимуться. Жуки нового покоління з`являтимуться наприкінці червня. Помірно тепла й волога погода сприятиме утворенню численних колоній горохової попелиці, шкідливості гусениць листогризучих совок. Жуки горохової зернівки активно заселятимуть, живитимуться пилком й пелюстками гороху, відкладатимуть яйця в боби. За сухої спекотної погоди можливе підвищення чисельності й шкідливості горохової плодожерки, акацієвої (бобової) вогнівки, трипсів, клопів, а також розвиток фузаріозного в`янення. За температури 18-25°С і високої вологості повітря в загущених посівах гороху рослини хворітимуть на аскохітоз, пероноспороз, сіру гниль, борошнисту росу.

Захищають горох за чисельності шкідників при перевищенні ЕПШ (2-3 жука горохового зерноїда, 250-300 екз. горохової попелиці на 10 п.с., 2 екз. горохового трипса на квітку, 25-30 яєць на кв.м горохової плодожерки, акацієвої (бобової) вогнівки)  дозволеними інсектицидами на основі однієї з діючих речовин: тіаметоксам, диметоат, альфа-циперметрин, лямбда-цигалотрин, фозалон (крім зеленого горошку), та ішних, в посівах на зелений горошок – зета-циперметрину. У період відкладання яєць гороховою плодожеркою, акацієвою вогнівкою, листогризучими совками рекомендовано проводити випуск бурої та жовтої трихограм (співвідношення 1:10). Для обмеження аскохітозу, іржі, сірої гнилі, насамперед насіннєві ділянки, обробляють фунгіцидами на основі діючих речовин: азоксистробін + ципроконазол, флутріафол + карбендазим, каптан та інших.

У посівах сої розвиватимуться й шкодитимуть личинки й жуки бульбочкових довгоносиків, попелиці, гусениці листокруток, п`ядунів, листогризучих совок, осередково, гусениці лучного метелика, інші фітофаги, які за сприятливих погодних умов та в разі відсутності захисних заходів можуть завдати господарсько відчутної шкоди посівам культури. Підвищена вологість й температура повітря 18-26ºС сприятиме поширенню грибкових хвороб, зокрема аскохітозу, пероноспорозу, альтернаріозу, тощо. За встановлення сухої і теплої погоди можливий розвиток фузаріозного в`янення.

За чисельності шкідників, що перевищує ЕПШ (8-15 жуків бульбочкових довгоносиків на кв.м, 2-5 люцернового клопа на рослину, 250-300 попелиць на 10 п.с.) посіви сої захищають інсектицидами на основі однієї з діючих речовин: фозалон, дельтаметрин, диметоат та інших.  В насіннєвих посівах обприскування слід проводити після виявлення сисних шкідників для запобігання поширення вірусної інфекції; рослини уражені вірусами — видаляють.

У багаторічних травах (після підкосу) розвиватимуться й шкодитимуть листковий люцерновий довгоносик, насіннєїди (тихіус, апіон), люцернова товстоніжка, клопи, попелиці, гусениці совок і п`ядунів, осередково – лучний метелик, сарана, інші фітофаги. Дощова і тепла погода сприятиме поширенню в посівах трав темно-бурої плямистості, антракнозу, аскохітозу, тощо.

Захисне значення у посівах люцерни мають своєчасні підкоси: для одержання насіння з проміжного укосу у фазі масової бутонізації, з другого – до чи на початку цвітіння, з обов`язковим вивезенням зеленої маси з полів. Після підкосу в насіннєвих ділянках в період стеблування-бутонізації рослин люцерни за наявності ЕПШ комах (5-8 жуків, 20-30 личинок фітономуса, 15-20 клопів сліпняків, 20-25 жуків люцернової товстоніжки, 500-600 попелиць на 100 п.с., 20-30 жуків тихіуса, 8-10 гусениць совок на кв.м) посіви обробляють дозволеними інсектицидами на основі однієї з діючих речовин: піриміфос-метил, фозалон та іших.

Технічні культури

 Наприкінці травня в посівах цукрових буряків бурякові довгоносики (звичайний та сірий) за чисельності 0,1-0,2, макс. 1 екз. на кв.м пошкодили 1-2% рослин у слабкому ступені. У червні, насамперед ранніх строків сівби буряків, через зменшення дії токсичності рослин залишатиметься небезпека пошкодження їх буряковими довгоносиками. Тому контроль за фітофагами необхідно продовжувати і за потреби проводити захисні обробки. Також у посівах культури шкодитимуть бурякові блішки, крихітка, дротяники, подекуди амарантовий стеблоїд, піщаний мідляк. Через підвищену вологість та достатню кількість тепла створюватимуться умови наростання чисельності та заселення буряків буряковими мінуючими мухами, листковою попелицею, щитоносками, подекуди відмічатиметься шкідливість підгризаючих та листогризучих совок.

За перевищення показників ЕПШ проти бурякових довгоносиків, мідляка, блішок, щитоносок, крихітки посіви обробляють дозволеними інсектицидами на основі однієї з діючих речовин: тіаметоксам, піриміфос-метил, хлорпірифос + циперметрин, лямбда-цигалотрин, альфа-циперметрин та інших.  Проти бурякової листкової попелиці (заселено 10% рослин), мінуючих мух (30% заселених рослин і 3-5 личинок на рослину), інших сисних шкідників доцільно провести обприскування препаратами що містять одну з діючих речовин:  піриміфос-метил, фозалон, диметоат та інших. За співвідношення ентомофаг:попелиця 1:30 або ураження 30% особин попелиці хворобами обробки інсектицидами не доцільні. Проти (листогризучих і підгризаючих) совок у період відкладання яєць рекомендовано застосовувати трихограму (20-30 тис. особин на гектар).

У окремих господарствах за надмірної вологи або сухості ґрунтів поширення може мати коренеїд. У разі прохолодної дощової погоди центральні листки розетки буряків уражуватимуться пероноспорозом, на гібридах іноземної селекції можливий прояв альтернаріозу.  Розвиток церкоспорозу у посівах цукрових буряків ймовірний за сприятливих погодних умов (періодичні дощі, рясні ранкові роси, за температури близько 20ºС та відносної вологості повітря понад 80%). Через недостатнє забезпечення рослин елементами живлення за умов посухи чи зливових дощів можливий прояв хвороб голодування рослин.

Посіви цукрових буряків оздоровлюють за появи ознак пероноспорозу препаратами що містять одну з діючих речовин: диметоморф + манкоцеб, інші.  За появи окремих плям церкоспорозу на 3-5% рослин та ураження 5-10% рослин борошнистою росою посіви обробляють дозволеними препаратами на основі однії з діючих речовин: тебуконазол, тріадименол, спіроксамін, піраклостробін + епоксиконазол,  пікоксістробін + ципроконазол, протіоконазол + трифлоксістробін,  флутріафол та інших.

У посівах соняшнику, здебільшого пізніх строків сівби, в червні шкодитимуть піщаний мідляк та сірий буряковий довгоносик, які у слабкому  ступені пошкодили 1-4% рослин. За теплої й вологої погоди посіви культури, з країв полів чи в суціль, заселятиме геліхризова попелиця, наростання чисельності та шкідливості якої спостерігається повсюди (заселено та пошкоджено 1,4-6% рослин у слабкому ступені). За посушливих погодних умов можливе масове розмноження трипсів, саранових, за помірно-вологих – клопів, листогризучих і підгризаючих совок.

У разі заселення рослин соняшнику попелицями понад 10-20% рослин; клопами (за чисельності 2 екз. на кошик) до початку цвітіння культури — знешкоджують зазначених та інших шкідників  дозволеними інсектицидами на основі однієї з діючих речовин: дельтаметрин,   імідаклоприд + бета-цифлутрин, хлорпірифос + біфентрин та інших.

За рясних опадів, високої вологості повітря збудники білої та сірої гнилей, фомозу, несправжньої борошнистої роси уражуватимуть листки, стебла, корені рослин соняшнику. За підвищеної температури і вологості повітря можливе осередкове поширення фомопсису, за дефіциту вологи — іржі.

Перед цвітінням соняшнику за умов очікування епіфітотії: гнилей кошиків, фомопсису, несправжньої борошнистої роси рекомендовано провести захисні обробки дозволеними фунгіцидами на основі однієї з діючих речовин: карбендазим, пікоксістробін + ципроконазол, азоксистробін + дифеноконазол, цимоксаніл + фамоксадон та інших.  Перша обробка проводиться на початку цвітіння, друга – через 14 діб після першої.

Ярий ріпак пошкоджуватимуть ріпаковий квіткоїд, хрестоцвіті блішки, клопи, попелиці, листкоїд, прихованохоботники, пильщик, осередково білани, листогризучі совки. За помірної температури і підвищеної вологості повітря рослини культури уражуватимуться пероноспорозом, фомозом, гнилями, іншими хворобами.

У стручках озимого ріпаку розвиватиметься капустяна стручкова галиця. У разі високої вологості повітря ймовірний розвиток і поширення альтернаріозу, циліндроспоріозу, пероноспорозу, фомозу, гнилей. Погодні умови останнього тижня травня сприяли поширенню комплексу хвороб у посівах озимого ріпаку.

За побуріння 70% стручків і вологої погоди перед збиранням (за 14 днів) проводять десикацію десикантами на основі однієї з діючих речовин: ізопропіламінна сіль гліфосату, дикват, глюфосинат амонію та інших. Посіви ярого ріпаку за надпорогової чисельності ріпакового квіткоїда, прихованохоботників (5-6 жуків на рослину), капустяних клопів, попелиць захищають дозволеними інсектицидами на основі однієї з діючих речовин: гамма-цигалотрин, дельтаметрин, лямбда-цигалотрин та інших, враховуючи призначення урожаю на технічні, насіннєві, харчові цілі, з дотриманням санітарних строків останньої обробки до збирання врожаю.

Картопля й овочеві культури

На кінець травня, відбувалось відродження та живлення личинок колорадського жука у посівах картоплі.  За умов жаркої погоди (t°вище 26°С, вологість 58-75%) у червні ймовірний прискорений розвиток усіх фаз фітофага, що сприятиме зростанню його шкідливості.

Захисні обробки картоплі проводять за масової появи личинок першого-другого віків та чисельності 10-20 екз. на кожній з 8-10% заселених рослин. За масової появи личинок проводять обробки дозволеними інсектицидами на основі однієї з діючих речовин: тіаметоксам, клотіанідин, тіаклоприд, ацетаміприд, тефлубензурон, імідаклоприд та інших.

Рослини капусти потерпатимуть від попелиць, гусениць біланів, капустяної молі, совок, осередково ймовірний підвищений рівень розвитку та шкідливості хрестоцвітих клопів, прихованохоботників, баридів. У плантаціях культури продовжиться розвиток та шкідлива діяльність хрестоцвітих блішок. Також відбуватиметься літ метеликів та яйцекладка капустяної молі, відродження гусениць. Зростатиме шкідливість попелиць. Рослинам цибулі суттєвої шкоди завдаватимуть личинки цибулевої мухи та прихованохоботників.

За наявності шкідників понад ЕПШ (гусениць совок — 1-2 на ранній та 5 і більше на пізній капусті, якщо заселено 5% і більше рослин, молі, біланів – 2-5 екз. за 10% заселення рослин) з хімічних препаратів застосовують дозволені інсектициди на основі однієї з діючих речовин: тефлубензурон, есфенвалерат, альфа-циперметрин, люфенурон, дифлубензурон та інші.

Розвиток хвороб картоплі і томатів (фітофтороз, альтернаріоз та інших), огірків (бактеріоз, пероноспороз), цибулі (пероноспороз) залежатиме від погодних умов. За умов теплої (t° 15-22 °C) вологої погоди (відносна вологість повітря понад 87%) розвиток та поширення хвороб зросте до епіфітітойного.

Картоплю від збудників хвороб (у фазі бутонізації-цвітіння), томати (за появи перших ознак фітофторозу на картоплі) захищають обприскуванням дозволеними фунгіцидами на основі однієї з діючих речовин: диметоморф + манкоцеб, азоксистробін, дифеноконазол, металаксил-М  + манкоцеб,   пропамокарб гідрохлорид + манкоцеб та інших.

У фазі 2-3 листків рослини огірків захищають від бактеріозу, інших плямистостей контактними фунгіцидами, через 10-12 днів після попередньої обробки – системними препаратами, що містять діючі речовини диметоморф+манкоцеб, металаксил-М+манкоцеб, азоксистробін та інші.  Наступні — третю і четверту обробки посівів проводять через 8-10 днів препаратами, що містять діючі речовини:  азоксистробін та інші. Цибулю від пероноспорозу оздоровлюють фунгіцидами, що містять діючі речовини міді гідроксид, металаксил-М + манкоцеб,  фенамідон + прокамокарб гідрохлорид та інші.

У червні баштанні культури заселятимуть баштанна попелиця, осередково тютюновий трипс та павутинний кліщ. Кавуни, дині, кабачки за умов вологої теплої погоди хворітимуть на борошнисту росу, антракноз, бактеріоз та інші. Від сисних комах гарбузові культури захищають інсектицидами на основі діючих речовин: лямбда-цигалотрин, зета-циперметрин та інших.

Плодові насадження

Молоді жуки яблуневого квіткоїда харчуватимуться листками дерев, наприкінці червня вони перейдуть у літню діапаузу. В незахищених садах метелики білана жилкуватого відкладатимуть яйця, через 2-3 тижні відроджуватимуться їх гусениці; закінчать живлення і заляльковуватимуться гусениці золотогуза, розанової листокрутки, шовкопрядів, яблуневої молі, згодом вилітатимуть метелики і відкладатимуть яйця. Тепла і посушлива погода сприятиме повсюдному зростанню чисельності й шкідливості сисних комах (кліщів, попелиць, медяниць, щитівок, несправжніх щитівок).

Скрізь у яблуневих садах триватиме літ, відкладання яєць, відродження та живлення гусениць яблуневої плодожерки першого покоління. Личинки яблуневого і грушевого плодових пильщиків пошкоджуватимуть плоди, виїдаючи насіннєву камеру. Личинки сливового пильщика живитимуться плодами сливи, що спричинятиме завчасне їх опадання. Вишнева муха відкладатиме яйця в плоди вишні й черешні середніх і пізніх сортів, де розвиватимуться її личинки. Жарка волога погода сприятиме подальшому повсюдному поширенню борошнистої роси, плодової гнилі. Масовому прояву кокомікозу, клястероспоріозу, кучерявості листків персика, полістигмозу, у зерняткових насадженнях парші сприятиме прохолодна погода за значних опадів.

У період масового відкладання яєць, на початку відродження гусениць першого покоління яблуневої плодожерки сади обробляють дозволеними інсектицидами на основі однієї з діючих речовин: хлорпірифос, фозалон, циперметрин та інших, з додаванням проти парші та борошнистої роси  фунгіцидів, дотримуючись чергування препаратів.

Грушеві насадження за масового льоту метеликів грушевої плодожерки, орієнтовно через 40 днів після цвітіння пізніх сортів, обприскують інсектицидми на основі однієї з діючих речовин: диметоат, дельтаметрин, фозалон, фенітротіон та інших, з додаванням проти парші та борошнистої роси, препаратів що містять такі діючі речовини, як ципродиніл, трифлоксістробін, крезоксим-метил та ішних.  При проведенні хімічних обробок необхідно дотримуватись чергування препаратів.

Сорти вишні й черешні середнього та пізнього строків достигання, не пізніше, як за 20 днів до початку збору врожаю, проти вишневої мухи, коккомікозу, плодової гнилі захищають інсектицидми на основі однієї з діючих речовин: фозалон, піриміфос-метил, тіаклоприд, інших,  з додаванням проти хвороб дозволених препаратів що містять такі діючі речовини, як ципродиніл+флудіоксоніл, боскалід+піраклостробін та інших.

 Багатоїдні шкідники

Саранові. В неугіддях, лісосмугах, цілинних землях, інших стаціях триватиме виплодження личинок італійського прусу, нестадних кобилок та коників, живлення та перехід їх у старші віки. Рівень чисельності і шкідливості саранових залежатиме від гідротермічних умов протягом місяця. Жаркі посушливі умови створять передумови виникненню осередків підвищеної чисельності саранових, шкідливість яких зростатиме в разі передчасного загрубіння, вигорання та зменшення густоти рослинного покриву.

Захист посівів від саранових слід розпочинати за масової появи личинок першого віку, основну масу яких необхідно ліквідувати до закінчення розвитку третього-четвертого віків.

За чисельності личинок італійського пруса 2-5, нестадних видів 10-15 екз. на кв.м проводять обприскування дозволеними інсектицидми на основі однієї з діючих речовин: альфа-циперметрин, зета-циперметрин, лямбда-цигалотрин, дифлубензурон, інших. На землях несільськогосподарського призначення на основі однієї з діючих речовин: лямбда-цигалотрин+тіаметоксам, піриміфос-метил, хлорпірифос+циперметрин, інших.

За температури повітря вище 25ºС ефективніші фосфорорганічні інсектициди або суміші препаратів.  Обробки слід проводити вранці або ввечері, коли комахи знаходять на рослинах.

Лучний метелик. У неорних землях, багаторічних травах, посівах соняшнику, кукурудзи, цукрових буряків, угіддях з квітучою рослинністю триватиме літ, відкладання яєць, відродження та живлення гусениць фітофага. З огляду на те, що протягом останніх років відмічається спад льоту метеликів та чисельності гусениць, в поточному році масового розмноження зазначеного шкідника не очікується. Проте, існує небезпека появи осередків шкідника за чисельності, що перевищує економічний поріг шкодочинності.  Оптимальними умовами розвитку гусениць молодших віків у цей період будуть відносна вологість повітря більше 70% та середньодобова температура близько 25ºС.

Запобігання масового розмноження лучного метелика із місцевих резервацій досягається застосуванням повного комплексу організаційно-господарських, агротехнічних, біологічних та хімічних заходів. Вчасне виявлення вогнищ фітофага та суворе дотримання строків і норм витрати інсектицидів з урахуванням віку гусениць є запорукою попередження знищення посівів сільськогосподарських культур цим шкідником.

Підгризаючі совки. Повсюдно триватиме літ метеликів озимої й окличної совок, які відкладатимуть яйця, відбуватиметься виплодження гусениць, їх живлення й шкідливість. Значний літ метеликів ймовірний по всіх районах області, тому слід передбачити випуск совочної форми трихограми у посівах цукрових буряків, овочевих, просапних культур. За чисельності гусениць совок у посівах кукурудзи, соняшнику, картоплі, інших просапних культур понад 3-8, цукрових буряків 1-2 екз. на кв.м  застосовують дозволені інсектициди на основі однієї з діючих речовин: дельтаметрин, тіаклоприд+дельтаметрин,  альфа-циперметрин, тефлубензурон, люфенурон та інші за регламентами існуючих технологій.  Кращі результати дають обробки у вечірні години, коли гусінь підгризаючих совок харчується рослинами. Інсектициди доцільніше застосовувати в період виплодження гусениць та появи їх другого віку, коли вони живляться відкрито і є найбільш уразливі. В цей час ефективність заходів забезпечують гормональні препарати та інгібітори синтезу хітину.

У посівах просапних, овочевих культур, багаторічних трав живитимуться гусениці капустяної, городньої, бавовникової, люцернової, інших видів листогризучих совок. Найкращі умови для розвитку більшості видів совок складуться за наявності квітучої рослинності та теплої помірно вологої погоди під час льоту метеликів, що підвищує їх плідність та чисельність гусениць. Суттєво обмежує чисельність цих комах яйцеїд-трихограма, яку випускають на початку та під час масового відкладання яєць метеликами совок.

У червні повсюдно гусениці стеблового (кукурудзяного) метелика заляльковуватимуться. В подальшому, в залежності від ґрунтово-кліматичної зони, розпочнеться літ метеликів та відкладання ними яєць у посівах кукурудзи, соняшнику, інших товстостеблих культур. Оптимальними для реалізації потенційної плодючості метеликів (250-400 яєць на одну самицю) будуть температури 18-30°С та вологість понад 70%, для розвитку яєць t° 25°С та вологість повітря 90-100%. Випуск трихограми на початку та під час масового відкладання яєць, знищення бур’янів та квітучих нектароносів, міжрядні розпушування просапних культур обмежують чисельність і шкідливість гусениць фітофага. Обприскування посівів інсектицидами проводять за наявності понад 18% рослин з яйцекладаками кукурудзяного метелика або 6-8% рослин з гусеницями. Проти гусениць стеблового кукурудзяного метелика застосовують дозволені інсектициди на основі однієї з діючих речовин: дельтаметрин,  лямбда-цигалотрин, хлорантраніліпрол та інші.