Фітосанітарний стан посівів сільськогосподарських культур у господарствах Харківської області від 31 травня 2018 року

2018_05_31

Багатоїдні шкідники

За останній тиждень спеціалістами Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області при проведенні обстежень посівів  соняшнику  був виявлений піщаний мідляк  на площі 114 га, в т.ч. у  Валківському (50 га) та Шевченківському (64 га) районах. Показник середньої чисельності становив 0,7,  максимальної 2 екз. на кв.м. Поширеність шкідника складала 16%.

У господарствах області триває літ метеликів озимої совки та відкладання яєць у посівах просапних культур (цукрових буряків) за чисельності 0,2-1 екз. на кв.м, а  30 травня відмічено початок відродження гусениць фітофага  (Зміївський район, 40 га).

Підвищений температурний режим, випадання опадів, наявність достатньої кількості квітучої рослинності створюватимуть сприятливі умови для активного розвитку та високого ступеня шкідливості підгризаючих совок.

Для  захисту  посівів  від  підгризаючих совок  застосовують  агротехнічні прийоми, такі як культивація парових попередників у період масового відкладання яєць або відразу після його закінчення, міжрядне розпушування просапних, зокрема цукрових буряків та овочевих культур, знищення бур’янів та квітучих нектароносів.

Випуск яйцеїда – трихограми на початку та за масового відкладання яєць розпочинають за наявності 0,4-0,6 яєць на кв.м. У посівах цукрових буряків, соняшнику, озимої пшениці, багаторічних трав при кількості 30 яєць шкідника на кв.м норма випуску трихограми становить 30 тис. самиць на 1 га, а при  чисельності понад 30 яєць на кв. м норму визначають з розрахунку одна самиця на 10 яєць шкідника. На парах перший випуск – 10 тис. самиць на 1 га, наступні залежно від чисельності яєць на кв.м: до 1 яйця – 1:1, з розрахунку одна самиця на одне яйце шкідника, тобто 10 тис. на 1 га; до 5 – 1:5, тобто до  17 тис. на 1 га; до 15 яєць -1:7, тобто до 20 тис. на 1 га; понад 15 яєць на кв.м – 1:10.

За появи осередків високої чисельності  гусениць (ЕПШ у посівах цукрових буряків  1-2, кукурудзи, соняшнику, картоплі, інших просапних  3-8, озимої пшениці 2-3 екз. на кв.м застосовують інсектициди.

Кращі результати дають обробки у вечірні години, коли гусениці живляться на рослинах.

На неорних землях  відмічено літ лучного метелика за чисельності  4,0-5 екз. на 10 кроків (Коломацький район, 5 га).

За чисельності гусениць лучного метелика першого покоління другого віку, що перевищує економічний поріг шкідливості  у посівах буряків цукрових, кормових, столових 4-5 екз. на кв.м. у фазі 1-5 пар справжніх листків, соняшнику — 8-10 екз. на кв.м. у фазі 4-6 листків, овочевих культур — 8-10 екз. на кв.м., багаторічних травах – 10 екз. на кв.м., кукурудзи — 5-10 екз. на кв.м у фазі сходи — 4-6 листків   проводять захистні обробки посівів із застосуванням дозволених до використання інсектицидів.

Також,  дуже бажаним є знищення квітучої рослинності на територіях що межують з місцями масового льоту шкідника, наприклад шляхом скошування; цей захід обмежить додаткове живлення метеликів і має зменшити плодючість самиць.

Важливо також проводити заходи по знищенню бур’янів у посівах сільськогосподарських культур, цей захід сприятиме обмеженню доступу гусениць що відродились  до харчової бази й зменшить різнобарв’я харчових рослин, зокрема полину та інших.

Шкідники і хвороби озимих та ярих зернових колосових культур

 Клоп шкідлива черепашка. Продовжується поширення шкідника у посівах озимої пшениці  за чисельності імаго 0,6-3 екз. на кв.м та пошкодженням 1,0-2% рослин; шкідником заселено 513 га, в т.ч. у Валківському (34 га), Великобурлуцькому (32 га), Вовчанському (71 га), Зачепилівському (70 га), Зміївському (55 га), Коломацькому (50 га), Лозівському (92 га), Первомайському (79 га) та Шевченківському (30 га) районах. Поширеність шкідника у посівах озимої пшениці склала 50%.

Клоп шкідлива черепашка відмічений в посівах  ярого ячменю Зміївського району на площі 46 га за чисельності імаго 0,3 — 1 екз. на кв.м.

В більшості районів області триває яйцекладка фітофага за чисельності 0,5-1 яйцекладок на кв.м., а у Великобурлуцькому, Вовчанському, Зміївському і Лозівському районах у посівах озимої пшениці  відмічено  відродження личинок за чисельності 1,3-7 екз. на кв.м.

На протязі наступних одного — двох тижнів по всих господарствах області відбуватиметься відродження личинок клопа.

За сприятливих погодних умов (tº від 19,5 до 21ºС та помірній вологості) відбуватиметься збільшення  чисельності і шкодочинності клопа шкідливої черепашки.

При перевищенні економічного порогу шкідливості (двох і більше личинок клопа шкідливої черепашки на кв.м у  посівах  сильних   і  цінних  сортів  пшениці, на решті посівів – 4 — 6,  в насіннєвих посівах ячменю – 8 — 10 личинок) проводять термінові заходи з хімічного захисту посівів   дотримуючись регламентів застосування пестицидів та техніки безпеки.

Масове з’явлення личинок 2 віку шкідливої черепашки і 15% 3 віку – є оптимальний строк проведення захисних обробок, бажано їх провести до появи личинок 4 віку. Запізнення на 3-4 дні знижує ефективність заходів по захисту на 20% і більше.

Хлібні п’явиці продовжують заселяти та пошкоджували озимі та ярі зернові колосові культури. Озимої пшениці заселено  467 га (45% від обстежених площ), в т.ч. у  Великобурлуцькому (38 га), Вовчанському (71 га), Зачепилівському (70 га),  Зміївському (46 га), Коломацькому (41 га), Лозівському (167 га), Первомайському (79 га) та Шевченківському (30 га)  районах.  Чисельність імаго становила 0,8-8 екз. на кв.м,  пошкодженість рослин — 1,0-3%.

Ячменю ярого заселено 242 га (65% від обстежених площ), в т.ч. у   Великобурлуцькому (62 га), Вовчанському (53 га),  Зміївському (46 га), Коломацькому (41 га)  і Краснокутському (40 га) районах.  Чисельність імаго становила 0,9-5 екз. на кв.м,  пошкодженість рослин — 1,0-2%.

Також в посівах озимих та ярих зернових культур багатьох районів відмічається відкладання яєць (0,1-1 яйцекладок на кв.м) та відродження і живлення личинок в посівах озимих зернових за чисельності 1,5-5, ярих зернових — 0,3-2  екз. на кв.м.

За наявності 3-5  личинок п’явиці під час колосіння озимих, або при загрозі пошкодження 8-10% листової поверхні  доцільно проводити обробку   дозволеними до використання інсектицидами.

Хлібними смугастими  блішками заселено 561 га посівів озимих зернових,  в т.ч. у Валківському (100 га), Великобурлуцькому (94 га), Вовчанському (71 га),   Зміївському (46 га), Коломацькому (41 га),  Краснокутському (50 га), Первомайському (79 га) і Шевченківському (80 га)   районах.  Чисельність  становила 1,2 — 5 екз. на кв.м, а пошкодженість рослин — 1,3 — 5%. Поширеність шкідника склала 54%.

Посівів ячменю ярого хлібними смугастими блішками було заселено 196 га, в т.ч. у Великобурлуцькому (62 га), Вовчанському (53 га),  Коломацькому (41 га) і Краснокутському (40 га). Чисельність становила 1,1 — 6 екз. на кв.м, а пошкодженість рослин — 1,3 — 5%. Поширеність шкідника склала 53%.

Повсюди погодні умови сприяли розвитку та поширенню сисних шкідників.

В посівах озимої пшениці поширюються  злакові попелиці із заселенням 2,2-7% рослин на 346 га посівів, в т.ч. у  Вовчанському (71 га),  Зачепилівському (70 га), Зміївському (48 га), Коломацькому (50 га),  Лозівському (92 га)  і Шевченківському (15 га) районах. В Зачепилівському районі зазначений фітофаг заселяв  1,0% рослин у посівах ярої пшениці на площі 57 га.

Поширення пшеничного трипса з пошкодженням 5,0-17% рослин  відмічено на 297 га посівів озимої пшениці, в т.ч. у Великобурлуцькому (32 га),  Зачепилівському (70 га), Зміївському (53 га), Краснокутському (50 га) і  Лозівському (92 га) районах.

Пошкодження рослин сисними шкідниками значно збільшує витрату води рослинами. При пошкодженні  під час утворення зерна відмічається зменшення його ваги.

Злакові цикади  відмічені на 130 га  озимих зернових колосових культур, в т.ч. у Краснокутському (50 га) і Шевченківському (80 га)  районах  за   чисельності 2,0-4 екз. на кв.м; пошкодженість рослин становила 1,0-2%.

Достатня вологість повітря та помірні температури сприяють  поширенню і розвитку хвороб у посівах озимих та ярих зернових колосових культур.

Поширення септоріозу відмічено на 602 га (58%) посівів озимої пшениці, в т.ч. у Борівському (27 га), Валківському (31 га), Великобурлуцькому (44 га), Вовчанському (71 га), Зачепилівському (70 га), Зміївському (45 га), Коломацькому (73 га), Краснокутському (50 га), Лозівському (92 га), Первомайському (79 га) і Шевченківському (20 га)  районах. Ураженість рослин становила в середньому  1,7,  максимально 6% і розвиток хвороби складав в середньому 1,0, максимально 4%.

Поширення борошнистої роси відмічено на 380 га (37%) посівів озимої пшениці, в т.ч. у Борівському (27 га), Валківському (44 га), Великобурлуцькому (21 га), Вовчанському (71 га),  Зміївському (45 га), Коломацькому (73 га), Первомайському (79 га) і Шевченківському (20 га)  районах. Ураженість рослин становила в середньому  1,6,  максимально 6% і розвиток хвороби складав в середньому 0,7, максимально 2%.

Поширення кореневих гнилей відмічено на 92 га (9%) посівів озимої пшениці  (Лозівський  район). Ураженість рослин становила в середньому  3,4,  максимально 5% і розвиток хвороби складав в середньому 2,7, максимально 5%.

Поширення піренофорозу відмічено на 92 га (9%) посівів озимої пшениці  (Лозівський  район). Ураженість рослин становила в середньому  1,8,  максимально 4% і розвиток хвороби складав в середньому 1,5, максимально 3%.

Поширення гельмінтоспоріозу відмічено у Зміївському районі на 46 га посівів ячменю ярого.  Ураженість рослин становила в середньому  1,0,  максимально 2% і розвиток хвороби складав в середньому 0,2, максимально 1%. Поширеність хвороби склала 12%.

Поширення сітчастої плямистості відмічено у Коломацькому районі на 77 га посівів ячменю ярого.  Ураженість рослин становила в середньому  1,0,  максимально 2% і розвиток хвороби складав в середньому 0,4%. Поширеність хвороби склала 21%.

В подальшому, враховуючи наявності на поточний період сприятливих погодних умов (ранкові роси) та достатнього запасу інфекції, слід очікувати зростання розвитку септоріозу, борошнистої роси та інших  хвороб у посівах озимих та ярих зернових колосових культур.

З метою обмеження поширення комплексу хвороб  зернових культур необхідно вжити комплекс агротехнічних заходів, а в разі необхідності обробити посіви фунгіцидами.

Шкідники гороху

 Посіви гороху  продовжують заселяти бульбочкові довгоносики за чисельності 1,3 — 5 екз. на кв.м.  Ними всього було заселено 268 га, в т.ч. у  Великобурлуцькому (57 га),  Лозівському (89 га)  і Шевченківському (122 га) районах. Поширеність шкідника склала 65%.

В Лозівському районі на 89 га відмічені гороховий зерноїд   за чисельності 1,0 — 2 екз. на 100 помахів сачком та гороховий трипс, який заселяв 2,0-4% бутонів.

Гороховою попелицею було  заселено 164 га, в т.ч. у  Борівському (25 га), Валківському (50 га) і Лозівському (89 га)  районах. Поширеність шкідника склала 40%, заселеність рослин становила 7,0-15%.

Захищають горох за чисельності шкідників що перевищує економічний поріг шкідливості (2-3 жука горохового зерноїда, 250-300 екз. горохової попелиці на 10 п.с., 2 екз. горохового трипса на квітку, 25-30 яєць на кв.м горохової плодожерки, акацієвої (бобової) вогнівки) дозволеними до використання інсектицидами. У період відкладання яєць гороховою плодожеркою, акацієвою вогнівкою, листогризучими совками рекомендовано проводити випуск бурої та жовтої трихограм (співвідношення 1:10). Проти аскохітозу, іржі, сірої гнилі, насамперед насіннєві ділянки, обробляють фунгіцидами згідно регламентів.

Шкідники і хвороби технічних культур

Посіви цукрових буряків заселяли бурякові блішки за чисельності 0,3-2 екз. на кв.м (Зміївський район, 45 га),  сірий буряковий довгоносик за чисельності 0,1-1 екз. на кв.м (Зміївський район, 40 га), звичайний буряковий довгоносик за чисельності 0,2-1 екз. на кв.м (на площі 115 га, в т.ч. у Зміївському районі, 40 га, Лозівському районі, 75 га), листкова бурякова попелиця пошкоджувала 2,0-3% рослин (Лозівський район, 75 га)

Цукрові буряки у фазі ІІ-ІІІ пар справжніх листочків за чисельності довгоносиків: звичайного 0,2-0,3, сірого 0,2-0,5, чорного 0,3, блішок 3-7, щитоносок 0,7-1,2 екз. на кв.м; крихітки – 1,5-2,5 екз. в куб. дм ґрунту, за заселеності рослин попелицею до 10%, мухами — 30% заселених рослин і 3-5 личинок на рослину обробляють дозволеними до використання інсектицидами.

Розвиток коренеїду в посівах обмежують виконуючи міжрядні рихлення.

Посіви соняшнику продовжує заселяти сірий буряковий довгоносик за чисельності 0,5-1 екз. на кв.м. Шкідник відмічений на загальній площі 264 га, в т.ч. у  Великобурлуцькому (89 га),  Зачепилівському (71 га), Зміївському (40 га)   і Шевченківському (64 га) районах.

Також в посівах соняшнику почали поширюватись клопи сліпняки (Борівський район, 27 га), листогризучі совки (Лозівський район, 82 га) та попелиці на 132 га , в т.ч. у Валківському (50 га) та Лозівському (82 га) районах. Ними було заселено та пошкоджено 1,0-6% рослин.

Моніторинг фітосанітарного стану зі складанням актів обстежень проведено на полях та угіддях 19 господарств.   Керівникам цих господарств було рекомендовано продовжувати обстеження полів та угідь, а за перевищення економічного порогу шкідливості провести захисні обробки дозволеними до використання засобами захисту рослин згідно з «Переліком пестицидів та агрохімікатів дозволених до використання в Україні»,  обов’язково дотримуючись регламентів та техніки безпеки.