Фітосанітарний стан посівів сільськогосподарських культур у господарствах Харківської області від 24 травня 2018 року

2018_05_24

Багатоїдні шкідники

За останній тиждень спеціалістами Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області при проведенні обстежень  просапних культур був виявлений піщаний мідляк, в т.ч. у посівах  кукурудзи  (Борівський район, 6 га), соняшнику на площі 339 га, в т.ч. у  Валківському (100 га), Зміївському (86 га), Коломацькому (51 га), Первомайському (102 га) районах, цукрових буряків (Зміївський район, 63 га). Показник середньої чисельності коливався в межах 0,1-0,8,  максимальної 1-2 екз. на кв.м. Поширеність шкідника складала 3-60%.

У господарствах області триває літ метеликів озимої совки, а з 21 травня відмічено початок відкладання яєць у посівах цукрових буряків за чисельності 0,1-1 екз. на кв.м (Зміївський район, 40 га).

На протязі наступних одного — двох тижнів триватиме льот метеликів озимої совки І-го покоління. Після додаткового живлення нектаром на квітучій рослинності метелики відкладатимуть яйця по одному або невеликими групами на нижньому боці листків і черешків бур’янів, на сухі рослинні рештки або на легкий, добре оброблений грунт з рідкою рослинністю.

Для  захисту  посівів  від  підгризаючих совок  застосовують  агротехнічні прийоми, такі як культивація парових попередників у період масового відкладання яєць або відразу після його закінчення, міжрядне розпушування просапних, зокрема цукрових буряків та овочевих культур, знищення бур’янів та квітучих нектароносів.

Випуск яйцеїда – трихограми на початку та за масового відкладання яєць розпочинають за наявності 0,4-0,6 яєць на кв.м. У посівах цукрових буряків, соняшнику, озимої пшениці, багаторічних трав при кількості 30 яєць шкідника на кв.м норма випуску трихограми становить 30 тис. самиць на 1 га, а при  чисельності понад 30 яєць на кв. м норму визначають з розрахунку одна самиця на 10 яєць шкідника. На парах перший випуск – 10 тис. самиць на 1 га, наступні залежно від чисельності яєць на кв.м: до 1 яйця – 1:1, з розрахунку одна самиця на одне яйце шкідника, тобто 10 тис. на 1 га; до 5 – 1:5, тобто до  17 тис. на 1 га; до 15 яєць -1:7, тобто до 20 тис. на 1 га; понад 15 яєць на кв.м – 1:10.

За появи осередків високої чисельності  гусениць (ЕПШ у посівах цукрових буряків  1-2, кукурудзи, соняшнику, картоплі, інших просапних  3-8, озимої пшениці 2-3 екз. на кв.м застосовують інсектициди.

Кращі результати дають обробки у вечірні години, коли гусениці живляться на рослинах.

Шкідники і хвороби озимих та ярих зернових колосових культур

Клоп шкідлива черепашка. Продовжується поширення шкідника у посівах озимої пшениці  за чисельності імаго 0,6-3 екз. на кв.м та пошкодженням 1,0-2% рослин; шкідником заселено 340 га, в т.ч. у Борівському (12 га), Великобурлуцькому (37 га), Вовчанському (29 га), Зміївському (40 га), Краснокутському (55 га) та Лозівському (167 га) районах. Поширеність шкідника у посівах озимої пшениці склала 35%.

Клоп шкідлива черепашка відмічений в посівах озимого ячменю Лозівського району на площі 25 га за чисельності імаго 0,3 — 1 екз. на кв.м та ярого ячменю Зміївського району на площі 46 га за чисельності імаго 0,3 — 1 екз. на кв.м.

З 18-21 травня у Зміївському і Лозівському районах в посівах озимих зернових відмічено початок яйцекладки фітофага за чисельності 0,1-1 екз. на кв.м та осередково у Лозівському районі почалось відродження личинок  за чисельності 0,5-2  екз. на кв.м.

На протязі наступних одного — двох тижнів по всих господарствах області відбуватиметься заселення посівів озимих та ярих зернових колосових культур клопом, а також яйцекладка та відродження личинок фітофага.

При перевищенні економічного порогу шкідливості (двох і більше личинок клопа шкідливої черепашки на кв.м. у  посівах  сильних   і  цінних  сортів  пшениці, на решті посівів – 4 — 6,  в насіннєвих посівах ячменю – 8 — 10 личинок) проводять термінові заходи з хімічного захисту посівів   дотримуючись регламентів застосування пестицидів та техніки безпеки.

Масове з’явлення личинок 2 віку шкідливої черепашки і 15% 3 віку – є оптимальний строк проведення захисних обробок, бажано їх провести до появи личинок 4 віку. Запізнення на 3-4 дні знижує ефективність заходів по захисту на 20% і більше.

Хлібні п’явиці продовжують заселяти та пошкоджували озимі та ярі зернові колосові культури. Озимої пшениці заселено  406 га (41% від обстежених площ), в т.ч. у  Борівському (12 га), Валківському (27 га), Великобурлуцькому (42 га), Вовчанському (31 га), Зачепилівському (90 га),  Зміївському (37 га)  і Лозівському (167 га) районах.  Чисельність імаго становила 1,1-7 екз. на кв.м,  пошкодженість рослин — 1,0-3%.

Озимого ячменю заселено 25 га за чисельності імаго 1,6-2 екз. на кв.м (Лозівський район).

Ячменю ярого заселено 348 га (82% від обстежених площ), в т.ч. у   Великобурлуцькому (65 га), Зачепилівському (20 га),  Зміївському (46 га), Коломацькому (76 га)  і Первомайському (141 га) районах.  Чисельність імаго становила 0,7-5 екз. на кв.м,  пошкодженість рослин — 1,0-2%.

Також в посівах озимих та ярих зернових культур Зачепилівського, Зміївського та Лозівського районів відмічається відкладання яєць (0,1-1 яйцекладок на кв.м) та відродження і живлення личинок в посівах озимих зернових за чисельності 1,5-6, ярих зернових — 0,2-1  екз. на кв.м.

За наявності 3-5  личинок п’явиці під час колосіння озимих, або при загрозі пошкодження 8-10% листової поверхні  доцільно проводити обробку   дозволеними до використання інсектицидами.

Хлібними смугастими  блішками заселено 326 га посівів озимих зернових,  в т.ч. у Валківському (100 га), Великобурлуцькому (94 га), Вовчанському (40 га),   Зміївському (37 га) і Краснокутському (55 га)   районах.  Чисельність  становила 1,5 — 6 екз. на кв.м, а пошкодженість рослин — 1,4 — 5%. Поширеність шкідника склала 33%.

Посівів ячменю ярого хлібними смугастими блішками було заселено 351 га, в т.ч. у Великобурлуцькому (65 га), Вовчанському (23 га), Зміївському (46 га), Коломацькому (76 га) і Первомайському (141 га). Чисельність становила 0,8 — 5 екз. на кв.м, а пошкодженість рослин — 1,5 — 4%. Поширеність шкідника склала 83%.

У посівах озимого ячменю  в  Лозівському  районі на  площі 25 га  відмічено літ шведських мух за чисельності 5,0 — 9 екз. на 100 п.с.

Повсюди погодні умови сприяли розвитку та поширенню сисних шкідників.

В посівах озимої пшениці поширюються  злакові попелиці із заселенням 1,0-3% рослин на 275 га посівів, в т.ч. у  Вовчанському (68 га), Зміївському (40 га) і Лозівському (167 га) районах. В Лозівському районі зазначений фітофаг заселяв також і 1,0-2% рослин у посівах озимого ячменю на площі 25 га.

Поширення пшеничного трипса з пошкодженням 1,0-5% рослин озимих та ярих зернових відмічено на 314 га посівів озимої пшениці, в т.ч. у  Борівському (57 га), Зачепилівському (90 га), Лозівському (167 га) районах; 25 га посівів озимого ячменю (Лозівський район).

Пошкодження рослин сисними шкідниками значно збільшує витрату води рослинами. При пошкодженні  під час утворення зерна відмічається зменшення його ваги.

Злакові цикади  заселяють 55 га  озимих зернових колосових культур (Краснокутський район)  за   чисельності 3,0-4 екз. на кв.м, пошкоджуючи 1,0% рослин.

Достатня кількість крапельної вологи та помірні температури сприяють  поширенню і розвитку хвороб у посівах озимих та ярих зернових колосових культур.

Поширення септоріозу відмічено на 437 га (45%) посівів озимої пшениці, в т.ч. у Борівському (21 га), Валківському (31 га), Великобурлуцькому (28 га), Зачепилівському (90 га), Зміївському (45 га), Краснокутському (55 га) і Лозівському (167 га) районах. Ураженість рослин становила в середньому  1,5,  максимально 6% і розвиток хвороби складав в середньому 1,0, максимально 2%.

Поширення борошнистої роси відмічено на 237 га (24%) посівів озимої пшениці, в т.ч. у Борівському (23 га), Валківському (44 га), Великобурлуцькому (35 га), Зачепилівському (90 га) і Зміївському (45 га)  районах. Ураженість рослин становила в середньому  1,2,  максимально 5% і розвиток хвороби складав в середньому 0,4, максимально 2%.

Поширення кореневих гнилей відмічено на 186 га (19%) посівів озимої пшениці, в т.ч. у Вовчанському (19 га) і Лозівському (167 га)  районах. Ураженість рослин становила в середньому  2,5,  максимально 6% і розвиток хвороби складав в середньому 2,3, максимально 5%.

Поширення піренофорозу відмічено на 167 га (17%) посівів озимої пшениці  (Лозівський  район). Ураженість рослин становила в середньому  1,5,  максимально 4% і розвиток хвороби складав в середньому 1,5, максимально 3%.

Поширення рінхоспоріозу відмічено у Лозівському районі на 25 га посівів озимого ячменю.  Ураженість рослин становила в середньому  1,8,  максимально 5% і розвиток хвороби складав в середньому 1,7, максимально 2%. Поширеність хвороби склала 100%.

Поширення сітчастої плямистості відмічено у Первомайському районі на 141 га посівів ячменю ярого.  Ураженість рослин становила в середньому  1,0,  максимально 2% і розвиток хвороби складав в середньому 0,4%. Поширеність хвороби склала 33%.

В подальшому, враховуючи наявності на поточний період сприятливих погодних умов (часті опади) та достатнього запасу інфекції, слід очікувати зростання розвитку септоріозу, борошнистої роси та інших  хвороб у посівах озимих та ярих зернових колосових культур.

З метою обмеження поширення комплексу хвороб  зернових культур необхідно вжити комплекс агротехнічних заходів, а в разі необхідності обробити посіви фунгіцидами.

Шкідники гороху

 Посіви гороху  продовжують заселяти бульбочкові довгоносики за чисельності 1,5 — 5 екз. на кв.м.  Ними всього було заселено 342 га, в т.ч. у Валківському (50 га), Великобурлуцькому (77 га), Зачепилівському (50 га), Краснокутському (63 га) і Лозівському (102 га) районах. Поширеність шкідника склала 100%.

 Шкідники і хвороби технічних культур

Посіви цукрових буряків заселені буряковими блішками на загальній площі 120 га, в т.ч. у Зміївському  (45 га) і Краснокутському (75 га) районах.   Їх чисельність становила 2,0 — 5 екз. на кв.м.

Звичайним  буряковим довгоносиком заселено 269 га, в т.ч. у Зміївському  (40 га), Коломацькому (154 га) і Краснокутському (75 га)  районах за чисельності 0,1-1 екз. на кв.м.

Сірим  буряковим довгоносиком заселено 100 га, в т.ч. у Зміївському  (40 га) і Коломацькому (60 га)   районах за чисельності 0,2-1 екз. на кв.м.

Цукрові буряки у фазі ІІ-ІІІ пар справжніх листочків за чисельності довгоносиків: звичайного 0,2-0,3, сірого 0,2-0,5, чорного 0,3, блішок 3-7, щитоносок 0,7-1,2 екз. на кв.м; крихітки – 1,5-2,5 екз. в куб. дм ґрунту, за заселеності рослин попелицею до 10%, мухами — 30% заселених рослин і 3-5 личинок на рослину обробляють дозволеними до використання інсектицидами.

Розвиток коренеїду в посівах обмежують виконуючи міжрядні рихлення.

Посіви соняшнику продовжує заселяти сірий буряковий довгоносик за чисельності 0,3-1 екз. на кв.м. Шкідник відмічений на загальній площі 487 га, в т.ч. у Валківському (71 га), Великобурлуцькому (89 га), Вовчанському (15 га), Зачепилівському (119 га), Зміївському (40 га),  Коломацькому (51 га)  і Первомайському (102 га) районах.

В фазу сходів – 1–ої пари справжніх листків соняшнику проти сірого та інших довгоносиків, за чисельності 2 і більше екз. на кв.м. проводять обробки дозволеними до використання інсектицидами.

Моніторинг фітосанітарного стану зі складанням актів обстежень проведено на полях та угіддях 15 господарств.   Керівникам цих господарств було рекомендовано продовжувати обстеження полів та угідь, а за перевищення економічного порогу шкідливості провести захисні обробки дозволеними до використання засобами захисту рослин згідно з «Переліком пестицидів та агрохімікатів дозволених до використання в Україні»,  обов’язково дотримуючись регламентів та техніки безпеки.