Впродовж останнього тижня спеціалістами Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області у посівах озимих та ярих зернових колосових культур відмічено продовження заселення смугастими хлібними блішками та цикадами на 8 – 100% площ за чисельності 1,0 – 6 екз. на кв.м. Злакові попелиці та пшеничний трипс заселяли 1 – 20% рослин на 5 – 75% і 89% площ відповідно.
В посівах зернових колосових продовжується поширення імаго клопа шкідливої черепашки за чисельності 0,4-2 екз. на кв.м (25-33% площ) та триває яйцекладка фітофага за чисельності 0,2-1 яйцекладок на кв.м. Осередково відмічено початок відродження і живлення личинок фітофага за чисельності 0,3 – 2 екз. на кв.м. За сприятливих погодних умов (tº від 19,5 до 21ºС та помірній вологості) в подальшому відбуватиметься збільшення чисельності і шкодочинності клопа шкідливої черепашки.
Для збереження технологічних і посівних якостей зерна при перевищенні економічного порогу шкідливості (двох і більше личинок клопа шкідливої черепашки на кв.м у посівах сильних і цінних сортів пшениці, на решті посівів – 4 – 6, в насіннєвих посівах ячменю – 8 – 10 личинок) проводять термінові заходи з хімічного захисту посівів дотримуючись регламентів застосування пестицидів та техніки безпеки.
Масове з’явлення личинок 2 віку шкідливої черепашки і 15% 3 віку – є оптимальний строк проведення захисних обробок, бажано їх провести до появи личинок 4 віку. Запізнення на 3-4 дні знижує ефективність заходів по захисту на 20% і більше.
Злакові п’явиці продовжують заселяти та пошкоджували озимі та ярі зернові колосові культури на 55 – 87% площ за чисельності імаго 0,6 – 3 екз. на кв.м. Також в посівах озимих та ярих зернових культур відмічається відкладання яєць (0,2-3 яєць на кв.м) та відродження і живлення личинок п’явиць у посівах озимих зернових за чисельності 0,6-2 екз. на кв.м.
Осередково на 8% обстежених площ посівів озимих зернових відмічений чорний хлібний пильщик за чисельності імаго 25 екз. на 100 помахів сачком.
Достатня кількість крапельної вологи та помірні температури сприяють поширенню і розвитку хвороб у посівах озимих зернових колосових культур, а саме септоріозу, борошнистої роси та гельмінтоспоріозу, якими було уражено 3,0-9% рослин на 20-70% площ.
У подальшому, враховуючи наявний запас інфекції, слід очікувати зростання поширення зазначених та інших хвороб в посівах озимини.
Наявність 0,7 – 3 екз. на кв.м жуків піщаного мідляка відмічена на 9 – 100% обстежених площ гороху і соняшнику.
Смугасті хлібні блішки нараховувались в посівах кукурудзи за чисельності 1,0 – 2 екз. на кв.м на всих обстежених площах, а злакові попелиці заселяли 1-3% росли.
Посіви гороху продовжують заселяти бульбочкові довгоносики за чисельності 1,8-5 екз. на кв.м з пошкодженням 1,4-7% рослин в слабкому ступені; поширеність фітофага становила 43%. Заселення 2,0-4% бутонів гороховим трипсом відмічено у на 14% площ. На 44% обстежених площ відмічено початок заселення посівів жуками горохової зернівки за чисельності 1,0-2 екз. на 100 п.с. та ураження 1,0-2% рослин аскохітозом.
Посіви соняшнику продовжує заселяти сірий буряковий довгоносик (80% площ) за чисельності 0,2-1 екз. на кв.м. Попелицями було заселено 1,0-3% рослин на 7% площ. Також 1,0-2% рослин соняшнику уражувались пероноспорозом (20% площ).
У господарствах області відбувається літ метеликів озимої совки та відкладання яєць у посівах сільськогосподарських культур за чисельності 0,2-2 екз. на кв.м, а в найближчий час також очікується відродження гусениць фітофага.
Підвищений температурний режим, випадання опадів, наявність достатньої кількості квітучої рослинності створюватимуть сприятливі умови для активного розвитку та високого ступеня шкідливості підгризаючих совок.
Для захисту посівів від підгризаючих совок застосовують агротехнічні прийоми, такі як культивація парових попередників у період масового відкладання яєць або відразу після його закінчення, міжрядне розпушування просапних, зокрема цукрових буряків та овочевих культур, знищення бур’янів та квітучих нектароносів.
Випуск яйцеїда – трихограми на початку та за масового відкладання яєць розпочинають за наявності 0,4-0,6 яєць на кв.м. У посівах цукрових буряків, соняшнику, озимої пшениці, багаторічних трав при кількості 30 яєць шкідника на кв.м норма випуску трихограми становить 30 тис. самиць на 1 га, а при чисельності понад 30 яєць на кв. м норму визначають з розрахунку одна самиця на 10 яєць шкідника. На парах перший випуск – 10 тис. самиць на 1 га, наступні залежно від чисельності яєць на кв.м: до 1 яйця – 1:1, з розрахунку одна самиця на одне яйце шкідника, тобто 10 тис. на 1 га; до 5 – 1:5, тобто до 17 тис. на 1 га; до 15 яєць -1:7, тобто до 20 тис. на 1 га; понад 15 яєць на кв.м – 1:10.
За появи осередків високої чисельності гусениць (ЕПШ у посівах цукрових буряків 1-2, кукурудзи, соняшнику, картоплі, інших просапних – 3-8, озимої пшениці – 2-3 екз. на кв.м застосовують інсектициди.
Кращі результати дають обробки у вечірні години, коли гусениці живляться на рослинах.
Осередково на неорних землях та у посівах соняшнику, кукурудзи та інших культур можливий літ лучного метелика, а також відкладанння яєць та відродження гусениць фітофага.
За чисельності гусениць лучного метелика першого покоління другого віку, що перевищує економічний поріг шкідливості у посівах буряків цукрових, кормових, столових 4-5 екз. на кв.м. у фазі 1-5 пар справжніх листків, соняшнику – 8-10 екз. на кв.м. у фазі 4-6 листків, овочевих культур – 8-10 екз. на кв.м., багаторічних травах – 10 екз. на кв.м., кукурудзи – 5-10 екз. на кв.м у фазі сходи – 4-6 листків проводять захистні обробки посівів із застосуванням дозволених до використання інсектицидів.
Також, дуже бажаним є знищення квітучої рослинності на територіях що межують з місцями масового льоту шкідника, наприклад шляхом скошування; цей захід обмежить додаткове живлення метеликів і має зменшити плодючість самиць.
Важливо також проводити заходи по знищенню бур’янів у посівах сільськогосподарських культур, цей захід сприятиме обмеженню доступу гусениць що відродились до харчової бази й зменшить різнобарв’я харчових рослин, зокрема полину та інших.
В неугіддях відбувається виплодження та живлення личинок нестадних кобилок та коників за чисельності 1,0-2 екз. на кв.м. В подальшому рівень чисельності і шкідливості саранових залежатиме від гідротермічних умов. Жаркі посушливі умови можуть створити передумови виникненню осередків підвищеної чисельності саранових.
Захист посівів від саранових слід розпочинати за масової появи личинок першого віку, основну масу яких необхідно ліквідувати до закінчення розвитку третього-четвертого віків.
За чисельності личинок італійського пруса 2-5, нестадних видів 10-15 екз. на кв.м проводять обприскування дозволеними інсектицидми згідно з регламентами. Обробки слід проводити вранці або ввечері, коли комахи знаходяться на рослинах.

Землекористувачам під час проведення захисних обробок посівів сільськогосподарських культур необхідно суворо дотримуватись «Переліку пестицидів та агрохімікатів дозволених до використання в Україні», а також регламентів та техніки безпеки із забезпеченням збереження корисної ентомофауни та медоносних бджіл.