Впродовж останнього тижня спеціалістами Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області  у посівах озимих та ярих зернових колосових культур відмічено продовження заселення  смугастими хлібними блішками,  цикадами та піщаним мідляком на 18-100% площ  за чисельності 0,7-6 екз. на кв.м. Гусениці та лялечки озимої совки  нараховувались за  чисельності 0,5-1 екз. на кв.м на 46% площ. Злакові попелиці заселяли 1-2% рослин на 15-32% площ.

В посівах зернових колосових продовжується поширення  імаго клопа шкідливої черепашки за чисельності 0,3-2 екз. на кв.м  (55-59% площ). З 18 травня осередково в посівах озимих та ярих зернових відмічено початок яйцекладки фітофага за чисельності 0,1-1 екз. на кв.м. Впродовж наступних одного – двох тижнів по всих господарствах області відбуватиметься заселення посівів озимих та ярих зернових колосових культур клопом, а також яйцекладка та відродження личинок фітофага.

При перевищенні економічного порогу шкідливості (двох і більше личинок клопа шкідливої черепашки на кв.м у  посівах  сильних   і  цінних  сортів  пшениці, на решті посівів – 4 – 6,  в насіннєвих посівах ячменю – 8 – 10 личинок) проводять термінові заходи з хімічного захисту посівів   дотримуючись регламентів застосування пестицидів та техніки безпеки.

Масове з’явлення личинок 2 віку шкідливої черепашки і 15% 3 віку – є оптимальний строк проведення захисних обробок, бажано їх провести до появи личинок 4 віку. Запізнення на 3-4 дні знижує ефективність заходів по захисту на 20% і більше.

Злакові п’явиці продовжують заселяти та пошкоджували озимі та ярі зернові колосові культури на 15-68% площ за чисельності імаго 1,0-9 екз. на кв.м. Осередково в посівах озимини відмічено початок яйцекладки та відродження личинок фітофага за чисельності яйцекладок 0,8-2, личинок – 0,2-1  екз. на кв.м.

Достатня кількість крапельної вологи та помірні температури сприяють  поширенню і розвитку хвороб у посівах озимих  зернових колосових культур, а саме септоріозу, борошнистої роси та кореневих гнилей, якими було уражено 1,0-5% рослин на 26-81% площ.

У подальшому, враховуючи наявний запас інфекції, слід очікувати зростання поширення зазначених та інших  хвороб в посівах озимини.

Наявність 0,6-2 екз. на кв.м жуків піщаного мідляка відмічена на 35-100% обстежених площ  соняшнику і гороху.

Посіви гороху продовжують заселяти бульбочкові довгоносики за чисельності 2,3-5 екз. на кв.м з пошкодженням 2,3-9% рослин  в слабкому ступені; поширеність фітофага становила 100%.  Осередково посіви гороху почала заселяти горохова попелиця за чисельності 5,0 екз. на 100 п.с.

На 69-100% обстежених площ посівів цукрових буряків відмічено заселення сірим та звичайним буряковими довгоносиками за чисельності 0,3 екз. на кв.м, а також буряковими блішками за чисельності 3,0-5 екз. на кв.м. Пошкодженість рослин становила 1,0-3%.

Цукрові буряки у фазі ІІ-ІІІ пар справжніх листочків за чисельності довгоносиків: звичайного 0,2-0,3, сірого 0,2-0,5, чорного 0,3, блішок 3-7, щитоносок 0,7-1,2 екз. на кв.м; крихітки – 1,5-2,5 екз. в куб. дм ґрунту, за заселеності рослин попелицею до 10%, мухами – 30% заселених рослин і 3-5 личинок на рослину обробляють дозволеними до використання інсектицидами.

Розвиток коренеїду в посівах обмежують виконуючи міжрядні рихлення.

Посіви  соняшнику заселяють сірий буряковий довгоносик (76% площ) за чисельності 0,5-1 екз. на кв.м та чорний довгоносик (3% площ) за  чисельності 0,2-1 екз. на кв.м.

В фазу сходів – першої пари справжніх листків соняшнику проти сірого та інших довгоносиків, за чисельності 2 і більше екз. на кв.м. проводять обробки дозволеними до використання інсектицидами.

В насадженнях яблуні  відмічено заселення 20% дерев та 4% листя зеленою яблуневою попелицею за чисельності 1,0-2 екз. на листок. Також  на 10-20% дерев та 2,0-3% листя відмічене ураження борошнистою росою за розвитку хвороби 1,5-2%.

Землекористувачам  під час проведення захисних обробок  посівів сільськогосподарських культур необхідно   суворо дотримуватись «Переліку пестицидів та агрохімікатів дозволених до використання в Україні», а також регламентів та техніки безпеки із забезпеченням збереження корисної ентомофауни та медоносних бджіл.