Багатоїдні шкідники

За даними спеціалістів Управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби області (Зміївський район) в посівах просапних культур господарств області триває яйцекладка, а також відродження й живлення гусениць озимої совки за чисельності 0,5-1 екз. на кв.м. Підвищений температурний режим, випадання опадів, наявність достатньої кількості квітучої рослинності створюватимуть сприятливі умови для активного розвитку та високого ступеня шкідливості підгризаючих совок.

Для  захисту  посівів  від  підгризаючих совок  застосовують  агротехнічні прийоми, такі як культивація парових попередників у період масового відкладання яєць або відразу після його закінчення, міжрядне розпушування просапних, зокрема цукрових буряків та овочевих культур, знищення бур’янів та квітучих нектароносів.

Випуск яйцеїда – трихограми на початку та за масового відкладання яєць розпочинають за наявності 0,4-0,6 яєць на кв.м. У посівах цукрових буряків, соняшнику, озимої пшениці, багаторічних трав при кількості 30 яєць шкідника на кв.м норма випуску трихограми становить 30 тис. самиць на 1 га, а при  чисельності понад 30 яєць на кв. м норму визначають з розрахунку одна самиця на 10 яєць шкідника. На парах перший випуск – 10 тис. самиць на 1 га, наступні залежно від чисельності яєць на кв.м: до 1 яйця – 1:1, з розрахунку одна самиця на одне яйце шкідника, тобто 10 тис. на 1 га; до 5 – 1:5, тобто до  17 тис. на 1 га; до 15 яєць -1:7, тобто до 20 тис. на 1 га; понад 15 яєць на кв.м – 1:10.

За появи осередків високої чисельності  гусениць (ЕПШ у посівах цукрових буряків  1-2, кукурудзи, соняшнику, картоплі, інших просапних — 3-8, озимої пшениці – 2-3 екз. на кв.м застосовують інсектициди згідно «Переліку пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні».

Кращі результати дають обробки у вечірні години, коли гусениці живляться на рослинах.

Жуки піщаного мідляка продовжують заселяти та пошкоджувати 22-40% обстежених посівів гороху, цукрових буряків, соняшнику та багаторічних трав  за чисельності 0,5-4 екз. на кв.м із пошкодженням 1,0-7% рослин.

Личинки жуків коваликів (дротяники) заселяють  7-78% обстежених площ кукурудзи, цукрових буряків, соняшнику та багаторічних трав за чисельності 1,0-3 екз. на кв.м, пошкоджуючи 1,0-5% рослин.

На неорних землях  триває живлення личинок нестадних видів саранових за чисельності 1,0-4 екз. на кв.м.

Шкідники і хвороби озимих та ярих зернових колосових культур

Клоп шкідлива черепашка. Повсюдно в посівах озимих та ярих зернових колосових культур розвиваються хлібні клопи, переважно шкідлива черепашка. Шкідник розвивається в усіх стадіях (імаго, яйцекладки, личинки І-ІІ віку)

Віковий склад личинок: І вік – 50%, ІІ вік – 50% (Зміївський район).

У посівах озимої пшениці клопи поширені за чисельності імаго 0,7-3 екз. на кв.м, шкідником заселено 1207 га (38% площ) із 3211 га обстежених. Із обстежених 1156 га ячменю ярого фітофагом заселено 497 га (43%) за чисельності імаго 0,6-3 екз. на кв.м.

В більшості районів області триває яйцекладка та відродження личинок фітофага за чисельності яйцекладок 0,3-2, личинок в посівах озимої пшениці – 1,0 – 7, ячменю ярого – 0,4-2 екз. на кв.м.

За сприятливих погодних умов (tº від 19,5 до 21ºС та помірній вологості) відбуватиметься збільшення  чисельності і шкодочинності клопа шкідливої черепашки.

Масове з’явлення личинок 2 віку шкідливої черепашки і 15% 3 віку – є оптимальний строк проведення захисних обробок, бажано їх провести до появи личинок 4 віку. Запізнення на 3-4 дні знижує ефективність заходів по захисту на 20% і більше.

Для збереження технологічних і посівних якостей зерна, зокрема насіннєвого, за наявності 2 і більше личинок клопа на кв.м у посівах сильних і цінних сортів пшениці, на решті посівів 4-6, в насіннєвому ячмені 8-10 личинок на кв.м, проводять захисні обробки дозволеними до використання інсектицидами за умови обов’язкового дотримання техніки безпеки та регламентів застосування пестицидів.

У Лозівському районі в посівах озимих та ярих зернових відмічено наявність елії носатої за чисельності імаго 1,0-2 екз. на кв.м та пошкодженням 1,0-3% рослин.

Хлібні п’явиці продовжують заселяти та пошкоджували озимі та ярі зернові колосові культури. Озимих зернових заселено  946 га (30% від обстежених площ) за чисельності імаго 0,9-5 екз. на кв.м, з пошкодженням 1,8-6% рослин. Ячменю ярого  заселено 660 га (57%)  за чисельності імаго 1,3-5 екз. на кв.м з пошкодженням 3,2-26% рослин. Також в посівах озимих та ярих зернових культур відмічається відкладання яєць (0,5-2 яйцекладок на кв.м) та відродження і живлення личинок за чисельності 4,6-20 екз. на кв.м.

Хлібними смугастими блішками заселено 504 га (16%) посівів озимих зернових за чисельності 1,3-7 екз. на кв.м із пошкодженням 1,2-7% рослин; посівів ячменю ярого  заселено 369 га (32%) за чисельності 2,0 – 6 екз. на кв.м із пошкодженням 2,1-12% рослин.

Також 246 га (21% обстежених площ) посівів ярих зернових колосових культур заселяли стеблові хлібні блішки за чисельності 1,4-4 екз. на кв.м.

Повсюди погодні умови сприяли розвитку та поширенню сисних шкідників.

В посівах озимої пшениці та ячменю ярого поширюються  злакові попелиці із заселенням 5,4-32% рослин на 26-30% обстежених площ. Поширення пшеничного трипса відмічено на 809 га (25% від обстежених площ) та 12,9-40% рослин озимих зернових. Пошкодження рослин сисними шкідниками значно збільшує витрату води рослинами. При пошкодженні під час утворення зерна відмічається зменшення його ваги.

Злакові цикади  заселяють 252 га (8%) озимих зернових колосових культур та 84 га (7%)  ячменю ярого  за   чисельності 0,8-3 екз. на кв.м, пошкоджуючи 1,0-4% рослин.

Достатня кількість крапельної вологи та помірні температури сприяють інтенсивному поширенню і розвитку хвороб у посівах озимих та ярих зернових колосових культур.

Поширення септоріозу відмічено на 896 га (28%) посівів озимої пшениці з ураженням в середньому 1,8,  максимально 7% рослин і розвитком хвороби в середньому 0,7, максимально 2%.

Поширення борошнистої роси відмічено на 745 га (23%) посівів  з ураженням в середньому 2,5, максимально 7% рослин і розвитком хвороби в середньому 1,1, максимально 2%.

Поширення піренофорозу відмічено на 300 га (9%) посівів  з ураженням в середньому 1,4, максимально 6% рослин і розвитком хвороби в середньому 1,1, максимально 3%.

Поширення бурої листкової іржі відмічено на 84 га (3%) посівів  з ураженням в середньому 1,0, максимально 3% рослин і розвитком хвороби в середньому 0,8, максимально 2%.

В посівах ячменю ярого поширення сітчастої плямистості відмічено на 179 га (16%) посівів з ураженням в середньому 2,1,  максимально 3% рослин і розвитком хвороби в середньому 1,0, максимально 2%.

Поширення гельмінтоспоріозу відмічено на 99 га (9%) посівів  з ураженням в середньому 1,5, максимально 4% рослин і розвитком хвороби в середньому 0,5, максимально 1%.

В подальшому, враховуючи наявності на поточний період сприятливих погодних умов (часті опади) та достатнього запасу інфекції, слід очікувати зростання розвитку септоріозу, борошнистої роси, піренофорозу та інших  хвороб у посівах озимих та ярих зернових колосових культурах.

Потреба застосування фунгіцидів існуватиме за умов достатнього зволоження та досягнення критичного початкового рівня ураження хворобою.

Шкідники кукурудзи

Посіви кукурудзи на 505 га (67%) із 751 га обстежених заселені хлібними смугастими блішками за чисельності 2,3-7 екз. на кв.м. Злакові попелиці  заселяли та пошкоджували 2,0-4% рослин.

Шкідники гороху, сої та багаторічних трав

Посіви гороху, сої та багаторічні трави  заселяють бульбочкові довгоносики за чисельності 0,7-4 екз. на кв.м. Ними пошкоджено від 1 до 36% рослин.  Також 12,3-33% рослин гороху та 2,0-5% рослин багаторічних трав були заселеними попелицями. В Лозівському районі в посівах гороху відмічено  заселення жуками горохового зерноїда за чисельності 1,0-2 екз. на 100 п.с.

В посівах гороху за наявності 2-3 жуків зерноїда та 250-300 екз. попелиць на 10 п.с., 2 екз. на квітку горохового трипса, 25-30 яєць на кв.м горохової плодожерки та акацієвої вогнівки, також аскохітозу, пероноспорозу, іржі, гнилей під час бутонізації – на початку цвітіння культури посіви обробляють дозволеними  до використання препаратами.

 Шкідники і хвороби технічних культур

Посіви цукрових буряків на 257 га (33%) від обстежених 790 га заселені  буряковими блішками за чисельності  1,3-4 екз. на кв.м.

Поширеність бурякових листкових попелиць  склала  20%, ними заселено 2,9-7% рослин.

Рослини цукрових буряків захищають від бурякової листкової попелиці, інших шкідників шляхом застосування інсектицидів згідно діючих регламентів. За співвідношення ентомофаг:попелиця – 1:30 або ураження 30% особин попелиці хворобами обробки інсектицидами недоцільні.

У посівах соняшнику продовжують розвиватися попелиці. Із обстежених 2131 га ними заселено 570 га  (27%) площ та 7,2-24% рослин. Враховуючи уповільнення проходження початкових фаз розвитку рослин соняшнику та сприятливих погодних умов  для попелиць,  існує значна імовірність того, що цей шкідник внаслідок живлення призводячи до деформації і викривлення стебла і листя рослин, може завдати економічно відчутної шкоди  на значних площах культури. В разі заселення більше 10% рослин соняшнику у фазу 2-4 пар справжніх листків проводять хімічні обробки посівів.

Клопами сліпняками заселено 146 га (7%) за чисельності 0,5-1 екз. на кв.м.

Також, осередково у Первомайському районі на 63 га відмічено наявність гусениць окличної совки за чисельності 8,0-12 екз. на кв.м та пошкодженням 80-100% рослин.

Вкрай важливо посилити контроль за наявністю попелиць, гусениць підгризаючих совок та інших шкідників, а за необхідності терміново провести  хімічні обробки  посівів соняшнику.

Із хвороб у посівах соняшнику проявились септоріоз і пероноспороз.

Поширення септоріозу відмічено на 167 га (8%) посівів  з ураженням в середньому 1,0, максимально 2% рослин і розвитком хвороби в середньому 0,2, максимально 1%.

Поширення пероноспорозу відмічено на 61 га (3%) посівів  з ураженням в середньому 1,0, максимально 2% рослин і розвитком хвороби в середньому 0,5, максимально 1,0%.

Шкідники картоплі

Колорадський жук. Повсюдно на картоплі триває живлення жуків, відкладання ними яєць та  відродження личинок.

Обробки картоплі проводять за масового з’явлення личинок І-ІІ віків, їх чисельності 10-20 екз. на кожній з 8-10% заселених рослин дозволеними до використання препаратами.