Багатоїдні шкідники

У посівах озимих зернових колосових культур спеціалістами Управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області відмічено наявність гусениць озимої совки за чисельності 0,5, максимально 2 екз. на кв.м. За даними спеціаліста відділу прогнозування (Зміївський район) відбувається масове залялькування гусениць озимої совки.  Станом на 4 травня відмічено наявність 35% лялечок. Гусениці VІ віку – 100%.

Жуки піщаного мідляка продовжують заселяти та пошкоджувати 17-60% обстежених посівів озимих зернових, ячменю ярого, гороху, цукрових буряків, соняшнику та багаторічних трав  за чисельності 0,5-3 екз. на кв.м із пошкодженням 1,0-5% рослин.

 Шкідники і хвороби озимих та ярих зернових колосових культур

Клоп шкідлива черепашка. З 28 квітня по 4 травня у Валківському, Зміївському, Золочівському, Лозівському, Первомайському та Харківському районах розпочалася міграція шкідника у посіви озимої пшениці та його живлення за чисельності 0,3-2 екз. на кв.м та пошкодженням 1,0-2% рослин; шкідником заселено 424 га (11%) площ із 3976 га обстежених.

За сприятливих погодних умов (температури повітря від 19,5 до 21ºС та помірній вологості) по всіх районах відбуватиметься масове переселення цього шкідника на посіви озимих та сходи ярих  зернових культур. Шкідливість клопа може збільшитися за  відсутності опадів.

Пошкодження клопами стебел під час трубкування озимих та кущіння ярих призводить до загибелі їх, а перед колосінням зумовлює повну або часткову білоколосість та щуплість зерна. Хімічний захист посівів у цей період проводять з метою запобігання кількісних втрат врожаю та деякого зменшення потреби обприскувань під час достигання для збереження якості зерна.

За наявності 1,2-2 і більше перезимувалих клопів на кв.м під час виходу озимих зернових культур в трубку й 3-4 екз. на кв.м ячменю ярого в фазу кущіння-виходу в трубку посіви обприскують дозволеними до використання препаратами.

Хлібний турун (жужелиця). У багатьох районах області триває живлення фітофага. Шкідник поширений на 603 га (15%) посівів озимої пшениці, чисельність його не висока (0,5-1 екз. на кв.м, ЕПШ не перевищено), пошкоджено 1,0-2% рослин.

За наявності 3-4 личинок туруна на кв.м., посіви необхідно обробити інсектицидами згідно «Переліку пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні».

Хлібні п’явиці розпочали заселяти та пошкоджували озимі та ярі зернові колосові культури. Озимих зернових заселено  505 га (13% від обстежених площ) в допороговій чисельності (1,8-4 екз. на кв.м), з пошкодженням 1,7-4% рослин. Ячменю ярого  заселено 220 га (15%) із 1497 га обстежених площ в допороговій чисельності (2,5-6 екз. на кв.м) з пошкодженням 1,0-3% рослин.

Злакові цикади  заселяють 307 га (8%) озимих зернових колосових культур та 112 га (8%)  ячменю ярого  за   чисельності 0,6-3 екз. на кв.м, пошкоджуючи 1,0-3% рослин.

Хлібними смугастими блішками заселено 1244 га (31%) посівів озимих зернових за чисельності 1,5-5 екз. на кв.м із пошкодженням 1,2-3% рослин; посівів ячменю ярого  заселено 649 га (43%) за чисельності 1,4 – 6 екз. на кв.м із пошкодженням 1,6-15% рослин.

З підвищенням денної температури шкодочинність блішок  зростатиме. Для зменшення чисельності блішок та обмеження втрат врожаю доцільно обробляти крайові смуги посівів, або суцільно дозволеними до використання інсектицидами.

Осередково, у посівах озимих зернових відмічено льот гессенської  та пшеничної (чорної злакової) мух в допороговій чисельності (1,0-3 екз. на 100 п.с.).

В господарсвах всіх районів у посівах озимих і ярих зернових культур необхідно проводити постійний моніторинг фітосанітарного стану, а за перевищення чисельності злакових мух (в посівах озимих культур 30-40 мух на 100 помахів сачка або 6-10% ушкоджених личинками стебел озимих культур, 40-50 мух на 100 помахів сачка в посівах ярих зернових культур) провести заходи по обробці посівів інсектицидами згідно з регламентами.

Поширення кореневих гнилей відмічено на 653 га (16%) посівів озимої пшениці з ураженням в середньому 1,0,  максимально 3% рослин і розвитком хвороби в середньому 0,5, максимально 2%.

Поширення септоріозу відмічено на 513 га (13%) посівів  з ураженням в середньому 1,2, максимально 5% рослин і розвитком хвороби в середньому 0,5, максимально 2%.

Поширення борошнистої роси відмічено на 406 га (10%) посівів  з ураженням в середньому 1,4, максимально 5% рослин і розвитком хвороби в середньому 0,6, максимально 2%.

В подальшому, враховуючи наявний запас інфекції, слід очікувати зростання розвитку септоріозу, борошнистої роси та інших  хвороб.

З метою обмеження поширення комплексу хвороб озимих зернових культур необхідно вжити комплекс агротехнічних заходів, а в разі необхідності обробити посіви фунгіцидами згідно «Переліку пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні».

Шкідники гороху та багаторічних трав

Сходи гороху та відростаючі багаторічні трави  заселяють бульбочкові довгоносики за чисельності 2,5-8 та 1,2-6 екз. на кв.м  відповідно. Пошкоджено 17,2-35% рослин гороху та 1,3-7% рослин багаторічних трав в слабкому ступені.

Шкідники і хвороби технічних культур

Сходи цукрових буряків на 142 га (43%) від обстежених 328 га заселені   буряковими блішками за середньої чисельності 0,8, максимальної – 4 екз. на кв.м.

За наявності тихої сонячної погоди і температури повітря 15-20°С очікується  заселення посівів цукрових буряків буряковими блішками, звичайним та сірим буряковими довгоносиками й існуватиме вірогідність пошкодження ними сходів.

За високого ступеня загрози сходам від звичайного бурякового та інших довгоносиків доцільно провести обкопування бурячищ та прилеглих посівів буряків крайовими ловильними канавками з послідуючим обприскуванням їх інсектицидами. За перевищення щільності довгоносиків в посівах цукрових буряків: звичайного 0,2-0,3, сірого 0,2-0,5, чорного 0,3, блішок 3-7 екз. на кв.м. посіви  обробляють дозволеними до використання інсектицидами.

Висівання неякісно обробленого фунгіцидами насіння та наявність у ґрунті патогенних організмів можуть сприяти розвитку коренеїду в посівах цукрових буряків. Для покращення стійкості рослин щодо ураження коренеїдом доцільно провести рекомендовані прийоми післясходового обробітку.

У посівах озимого ріпаку на всіх 258 га  обстежених площах  відмічено заселення ріпаковим квіткоїдом та ріпаковим насіннєвим прихованохоботни-ком за чисельності 1,0-2 екз. на рослину і заселенням 1,0-3% рослин, хрестоцвітими блішками за чисельності 2,0-5 екз. на кв.м та хрестоцвітими клопами за чисельності 1,5-2 екз. на кв.м.

Стан посівів ріпаку покращують агротехнічними заходами (розпушуванням міжрядь, боронуванням, підживленням азотними добривами). За появи хвороб проводять оздоровлення фунгіцидами згідно регламентів. Осередки заселення хрестоцвітими блішками (ЕПШ 3-5 екз. на кв.м), листкоїдами (ЕПШ 3 екз. на кв.м), прихованохоботниками (ЕПШ 5-6 жуків на рослину) захищають згідно регламентів дозволеними до використання препаратами.

Сходи соняшнику розпочав заселяти сірий буряковий довгоносик за чисельності 0,5-1 екз. на кв.м, пошкоджуючи 1,0-2% рослин.

В фазу сходів – 1–ої пари справжніх листків соняшнику проти сірого та інших довгоносиків, за чисельності 2 і більше екз. на кв.м. проводять обробки дозволеними до використання інсектицидами.