Зернові, зернобобові культури та багаторічні трави
Протягом місяця хлібні клопи, зокрема шкідлива черепашка, пересилятиметься у місця зимівлі, а саме ліси і лісосмуги.
Хлібна жужелиця (турун), яка знаходиться в літній діапаузі, наприкінці серпня за випадання дощів виходитиме на поверхню ґрунту, спарюватиметься й відкладатиме яйця, зосереджуючись поблизу скирд, у купках рослинних решток, полови з зерном, де з’являються ранні сходи падалиці. Надалі з появою сходів озимих зернових жужелиця мігруватиме на посіви, де продовжуватиме відкладати яйця. Відродження личинок туруна відбуватиметься в кінці серпня – на початку вересня.
Для запобігання пошкоджень озимини жужелицею слід дотримуватись сівозміни з виключенням стерньових попередників під озимі зернові культури. В разі сівби озимих зернових культур в ареалі поширення шкідника, по стерньовим попередникам, для збереження сходів від хлібного туруна, гусениць підгризаючих совок, інших ґрунтових шкідників необхідно провести передпосівну обробку насіння інсектицидними препаратами для протруєння згідно з «Переліком пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні», надалі по тексту «Переліком пестицидів і агрохімікатів …».
Злакові мухи (шведські, гессенська, чорна пшенична, інші), цикади, попелиці, хлібні блішки, інші спеціалізовані фітофаги зернових культур розвиватимуться на падалиці, злакових бур’янах та кукурудзі. Надалі з появою сходів озимини заселятимуть посіви, які пошкоджуватимуть до настання стійких похолодань.
Насіння зернових культур цьогорічного врожаю може бути уражене фузаріозом, септоріозом, оливковою пліснявою, сажкою, бактеріозом, альтернаріозом, іншими хворобами. Зважаючи на фітосанітарний стан зібраного зерна, насіння високих посівних кондицій, призначене для сівби, підлягає обов’язковій лабораторній фітоекспертизі, за якою визначають наявність на зерні збудників хвороб. Видовий склад і господарська значимість їх дозволить обґрунтовано вибрати протруйник відповідного спектра фунгітоксичної дії та рівня захисної спроможності стосовно комплексу хвороб. Вибираючи протруйник, необхідно враховувати не тільки комплекс збудників на насінні та ґрунті, а й ті стресові умови, які вплинуть на рослини в полі. Дуже важливо враховувати живлення рослин, а також запаси вологи в ґрунті, які забезпечують рівномірні і дружні сходи.
Протруювати насіння можна як завчасно (за 2-3 тижні), так і безпосередньо перед сівбою. Завчасне протруювання ефективне для захисту рослин від сажкових хвороб, кореневих гнилей, пліснявіння насіння та інших. Для цього застосовують фунгіцидні протруйники насіння згідно з «Переліком пестицидів і агрохімікатів …».
Протягом серпня в посівах кукурудзи продовжуватимуть харчуватися злакові попелиці, гусениці стеблового (кукурудзяного) метелика, бавовникової та інших листогризучих совок. За умов вологої й теплої погоди у посівах культури поширюватимуться пухирчаста та летуча сажки, гельмінтоспоріоз, на качанах, пошкоджених гусеницями стеблового метелика та бавовникової совки, ймовірний розвиток фузаріозу.
За наявності в 1 кг насіння гороху 10 і більше екз. горохового зерноїда, після очищення, сушіння, сортування, до виходу жука з горошини проводять знезараження препаратами для боротьби зі шкідниками запасів.
У посівах сої у період формування-дозрівання бобів розвиватимуться та завдаватимуть шкоди попелиці, павутинний кліщ, трипси, гусениці листогризучих совок, акацієвої вогнівки, осередково лучного метелика. Шкідливість комах зростатиме за посушливої погоди.
За умов підвищеної вологості рослини сої можуть хворіти на сіру (t°С +15+20°С) і білу гнилі (t°С +21+22°С), альтернаріоз, фомопсис (t°С +20+25°С, мінімальна t°С +10°С, макс. +36°С), пероноспороз (t°С +15+17°С), церкоспороз, бактеріоз, вірусні та інші хвороби.
Під час формування бобів, за надпорогової чисельності шкідників (акацієва вогнівка 1-2, листогризучі совки 1-3, лучний метелик 4-5 гусениць на кв.м, тютюновий трипс 10-15 екз. на рослину, павутинний кліщ (10% заселених рослин) проводять обприскування посівів інсектицидами. За вологості насіння 35-40% проти білої та сірої гнилей, фомопсису проводять десикацію посівів сої за 14 днів до збирання урожаю десикантами згідно з «Переліком пестицидів і агрохімікатів …».
У багаторічних бобових травах (люцерна, конюшина, еспарцет), зокрема насінниках, протягом серпня розмножуватимуться та пошкоджуватимуть культури довгоносики (тихіус, апіон, бульбочкові), клопи, трипси, попелиці, товстоніжка, совки. Трави будуть уражуватись бурою та жовтою плямистостями, антракнозом, аскохітозом, іржею. Хімічний захист насіннєвих ділянок трав та їх оздоровлення необхідно здійснювати диференційовано до кожного поля.
Технічіні культури
У серпні в усіх бурякосійних господарствах за помірного температурного режиму та періодичних опадів рослини цукрових буряків можуть хворіти на церкоспороз, пероноспороз, фомоз, рамуляріоз. Осередково може спостерігатися ураження коренеплодів паршею, кореневими гнилями, дуплистістю. Шкідливість листкової бурякової попелиці, обмежуватимуть погодні умови та корисна діяльність ентомофагів. За допорогової чисельності у посівах культури розвиватимуться бурякові щитоноски, мінуючі мухи. Осредково розвиватимуться та шкодитимуть гусениці листогризучих і підгризаючих совок.
За появи ознак пероноспорозу, окремих плям церкоспорозу (3-5% рослин), борошнистої роси (5-10% рослин) проводять обробки дозволеними до використання фунгіцидами згідно з «Переліком пестицидів і агрохімікатів …».
Проти листогризучих і підгризаючих совок ефективні випуск трихограми під час масового відкладання ними яєць й хімічні обробки вогнищ з надпороговою чисельністю гусениць інсектицидами згідно з «Переліком пестицидів і агрохімікатів …».
Обробки слід закінчувати за 30 днів до збирання врожаю.
У посівах соняшнику за частих опадів (вологість 60-90%) та помірних температур (20-25°С) поширення матимуть хвороби, зокрема, гнилі (біла та сіра), пероноспороз, фомоз, іржа, аскохітоз, септоріоз. Шкідливість соняшникового вовчка відмічатиметься переважно на рослинах сприйнятливих гібридів. Продовжуватиметься розвиток та шкідливість геліхризової попелиці та польових клопів, якими заселено та пошкоджено 2-6% рослин на 40-100% обстежених площ. У кошиках соняшнику спостерігатиметься шкідливість гусениць соняшникової вогнівки. Осередково розвиватимуться личинки соняшникових шипоноски та вусача. Подекуди культурі завдаватимуть шкоди гусениці совок, лучного та стеблового (кукурудзяного) метеликів, саранові.
Під час наливу насіння соняшник захищають від клопів, гусениць соняшникової вогнівки, совок дозволеними препаратами згідно з «Переліком пестицидів і агрохімікатів …».
Проти гусениць ІІ-го покоління лучного метелика (ЕПШ 20 екз. на кв.м) застосовують інсектициди.
За високої вологозабезпеченості (ГТК>1,5) і вологості насіння 25-30% на початку побуріння кошиків для обмеження розвитку хвороб проводять десикацію посівів десикантами.
Для захисту посівів озимого ріпаку перед сівбою, під урожай 2021 року, (оптимальні строки: – 25 серпня – 5 вересня) від ураження сходів комплексом хвороб (пліснявіння, чорна ніжка, гнилі, альтернаріоз, фомоз, пероноспороз, бактеріоз, інші) та шкідників сходів (хрестоцвіті блішки, попелиці, ріпакові листкоїд, пильщик, совки, прихованохоботники, інші) ефективні передпосівна обробка очищеного та каліброваного насіння протруйниками інсектицидно-фунгіцидної дії. Такий прийом дасть можливість надійно захистити культуру в найбільш критичний період росту (проростки насіння, сходи) від комплексу шкідливих об’єктів.
Картопля та овочеві культури
Колорадський жук літнього покоління скрізь розвиватиметься та шкодитиме в плантаціях картоплі, томатів, баклажанів. Личинки другого покоління по закінченню живлення заляльковуватимуться. Погодні умови цьогорічної вегетації уможливлюють розвиток 2-3-го поколінь, що в свою чергу істотно залежатиме від наявності кормової бази. Плідність самок літніх поколінь значно знижуватиметься, через погіршення поживної цінності корму за його старіння.
У серпні бульби картоплі пошкоджуватимуть дротяники та несправжні дротяники, личинки хрущів, особливо у вогнищах розвитку за достатнього зволоження верхнього шару ґрунту. Подекуди томати пошкоджуватимуть гусениці листогризучих совок: городньої, бавовникової, помідорної (карадрини).
Альтернаріоз, фітофтороз інтенсивно розвиватимуться за підвищеної вологості (короткочасних дощів, рясних рос) та помірних температур повітря. За умов вологої прохолодної погоди розвиток бактеріальних (чорна ніжка, плямистості, верхівкова гниль томатів) хвороб може призвести до формування хворих бульб картоплі з ознаками мокрої гнилі та загнивання плодів томатів. За сухої жаркої погоди поширенню вірусних хвороб пасльонових культур сприятимуть переносники вірусних інфекцій.
Оздоровлення плантацій слід проводити за суворого дотримання «строків очікування». На томатах від комплексу хвороб застосовують фунгіциди згідно з «Переліком пестицидів і агрохімікатів …».
На капусті середніх та пізніх строків триватиме активне живлення гусениць капустяної совки, біланів, молі. Зростанню чисельності та шкідливості попелиці, осередково хрестоцвітих клопів, прихованохоботників сприятиме тепла помірно волога погода місяця. На пізній капусті шкодитиме літнє покоління хрестоцвітих блішок. Рослини хворітимуть на судинний та слизовий бактеріози, зростатиме осередковий прояв фомозу, пероноспорозу.
Пізні сорти капусти за потреби від хвороб захищають фунгіцидами, суворо дотримуючись санітарних вимог щодо збирання врожаю.
Огірки хворітимуть на бактеріоз, пероноспороз, борошнисту росу. Баштанним культурам (кабачки, кавуни, дині) шкодитиме баштанна попелиця, тютюновий трипс, павутинний кліщ. За надмірної зволоженості, різких перепадів денних і нічних температур розвиватимуться бактеріоз, пероноспороз, антракноз, інші хвороби. Цибуля за вищезазначених умов уражуватиметься пероноспорозом та гнилями, що небезпечні для насінників культури, які потребуватимуть захисту. Хімічний захист овочевих культур слід узгоджувати з санітарними вимогами.
Плодові та виноградні насадження
Тепла з помірними опадами погода скрізь сприятиме подальшому розвитку яблуневої плодожерки. В плодових насадженнях розвиватиметься друге покоління фітофага. Триватиме живлення гусениць золотогуза, білана жилкуватого з подальшим утворенням ними зимових гнізд.
Скрізь продовжуватимуть розвиток сисні шкідники: зелена яблунева, сливова обпилена, чорна вишнева попелиці, глодовий, звичайний павутинний, плодові кліщі, щитівки і несправжні щитівки. В насадженнях зерняткових листя та плоди уражуватимуться паршею. Поширення набуватиме плодова гниль. На кісточкових – кокомікоз, клястероспоріоз, полістигмоз.
Зимові сорти яблуні та груші на початку серпня проти яблуневої плодожерки обприскують інсектицидами з додаванням проти парші, плодової гнилі та інших хвороб фунгіцидів згідно з «Переліком пестицидів і агрохімікатів …».
У другій декаді серпня зимові сорти яблуні проти парші, плодової гнилі, інших хвороб плодів які проявляються під час зберігання, обприскують фунгіцидами, не пізніше, як за 20 днів до початку збору врожаю.
Відразу після збору врожаю і ще двічі з інтервалом 12 днів кісточкові дерева оздоровлюють від кокомікозу фунгіцидами, дотримуючись чергування препаратів.
Багатоїдні шкідники
Стебловий (кукурудзяний) метелик. Триватиме розвиток шкідника першого покоління. Фітофаг масово заселятиме та пошкоджуватиме зернову та цукрову кукурудзу, просо, інші товстостеблові культури. Шкідливість гусениць стеблового метелика посилиться за встановлення оптимальних температур (25-28ºС) та в разі випадання частих помірних опадів. За підвищених показників денних температур і низької вологості повітря ймовірне зниження плодючості метеликів, висихання яйцекладок, пригнічення розвитку гусениць та часткова їх загибель.
Обприскування посівів інсектицидами проводять за наявності понад 6-8% рослин з гусеницями кукурудзяного метелика. Проти стеблового кукурудзяного метелика та інших шкідників в посівах кукурудзи застосовують інсектициди згідно з «Переліком пестицидів і агрохімікатів …».
Саранові. В першій половині серпня в неугіддях, пасовищах, луках, багаторічних травах, інших резерваціях комах закінчиться розвиток личинок саранових (стадних – італійського пруса, нестадних видів – кобилок, коників) і перетворення їх в дорослу комаху. Вони у пошуках кормових рослин можуть переміщуватися у посіви сільськогосподарських культур, де ймовірна їх підвищена чисельність і шкідливість.
Через 1-2 тижні після окрилення, фітофаги паруватимуться, самки відкладатимуть яйця – ворочки в ґрунт на глибину 2-5 см, після чого відмиратимуть, чим і закінчиться їх річний цикл розвитку. За сприятливих погодних умов в цей період одна самиця італійського пруса спроможна відкласти до 4 ворочок з кількістю яєць до 60 шт. у кожній, тоді як за понижених температур і підвищеної кількості опадів яйцекладка зазвичай обмежується лише однією ворочкою. Для відкладання яєць комахи зазвичай обирають місцевість без рослинності, з легким за складом, але ущільненим ґрунтом.
Слід зазначити, що велику роль у знищенні ворочок відіграють паразити і хижаки. В природних умовах саранові уражуються декількома видами мікроспоридій, вірусами, нематодами, бактеріями, багатьма видами ентомопатогенних грибів (особливо за вологої з туманами погоди). Враховуючи те, що саранові живуть і розмножуються переважно на цілинних, занедбаних угіддях, за високої чисельності ворочок найефективнішим прийомом восени є проведення боронування, дискування або оранка всієї площі в залежності від характеру її використання (перелоги, пасовища, інше), чим знищується до 80% шкідників. За допомогою систематичних спостережень за станом популяцій саранових визначають своєчасність заходів із захисту посівів та тенденції їх розвитку в наступному році.
Лучний метелик другого покоління по області розвиватиметься осередково у багаторічних травах, цукрових буряках, соняшнику, сої, овочах, інших культурах. Існує ймовірність утворення осередків фітофага, оптимальними умовами розвитку в цей період будуть температура 25-32 °С та вологість повітря понад 75%. Гусениці похарчувавшись, заляльковуватимуться.
Захисні заходи проводять за щільності понад 12-20 гусениць на кв.м дозволеними до використання препаратами, дотримуючись строків і норм витрати з урахуванням віку гусениць.
Підгризаючі совки (озима і оклична, іпсилон). Протягом місяця триватиме літ метеликів другого покоління, відкладання ними яєць, відродження та живлення гусениць у посівах цукрових буряків, кукурудзи, соняшнику, овочевих культур, багаторічних трав, парах, посівах озимого ріпаку. У разі теплої помірно вологої погоди, наявності джерел додаткового живлення (нектароносна рослинність), ймовірна реалізація високої плодючості самиць совок.
Надпорогову чисельність совок обмежують утриманням полів чистими від бур’янів, випуском трихограми на початку та під час масового відкладання яєць, розпушуванням міжрядь просапних культур. Рясні опади можуть сприяти розвитку грибних хвороб шкідника. За появи осередків високої чисельності гусениць застосовують інсектициди згідно регламентів.
Листогризучі совки, з яких скрізь домінуючими є бавовникова, совка-гамма, С-чорна, помідорна (карадрина), городня, капустяна, конюшинова, люцернова, розвиватимуться та шкодитимуть у посівах цукрових буряків, кукурудзи, соняшнику, овочевих та баштанних культурах, багаторічних травах. Ймовірне істотне збільшення чисельності гусениць до господарсько відчутної шкоди від ІІ покоління, особливо бавовникової совки і совки-гамма. Гусениці совки С-чорне та капустяної старших віків інколи вгризаються в коренеплід цукрових буряків та овочів (слід враховувати при проведенні обстежень). Обприскування інсектицидами доцільне за перевищення ЕПШ, у відповідності до регламентів та санітарних вимог.
На стерні (де просипалось зерно), овочевих і просапних культурах повсюди в серпні можлива активізація мишоподібних гризунів, які за появи сходів переселятимуться у посіви озимих зернових та озимого ріпаку.
Вчасне виявлення вогнищ шкідників і осередків ураження хворобами та дотримання регламентів застосування пестицидів (норм витрати, строків очікування та інших) є запорукою ефективної боротьби з ними та безпечності отриманої продукції рослинництва.
При застосуванні пестицидів необхідно суворо дотримуватись “Державних санітарних правил “Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві” із забезпеченням збереження корисної ентомофауни і медоносних бджіл.
