Велика кількість всілякої бур’янової рослинності затьмарює життя садівників, городників. Повільно, але впевнено завойовують всі куточки дачної ділянки однорічні і багаторічні бур’яни. Одна з таких шкідливих рослин – повитиця (Cuscuta L). В світі існує більше двохсот видів цього стеблового паразитного бур’яну, з котрих в Харківської області розповсюджені два види – повитиця польова – (в 27 районах області на площі 96,3 га); – повитиця одностовпчикова (поширена в Кегичівському районі на площі 2,9 га.
Повитиця польова розповсюджена во всіх районах області, та в містах Люботин та Харків, і по площі зараження вона займає друге місце після амброзії полинолистої.
Зовні повитиця схожа на довгий шнурок, який може бути як гладким, так і пухирчатим. Оскільки ця рослина не потребує фотосинтезу, зелених частин вона немає. Завдяки вхідній до складу повитиці фарбувальній речовині, вона має жовтий або червонуватий колір. Дуже дрібні білі, рожеві або ясно-зелені квітки покривають всю рослину. Насіння дуже багаточисельне і живуче: одна “ліана” дає більше ста тисяч насінин, кожне з яких може зійти, пролежавши в землі більше п’яти років і навіть пройшовши через травний тракт тварини і попавши в землю разом з гноєм.
Життєдіяльність повитиці приносить її жертві величезну шкоду. Живлячи паразита, культура уповільнює своє зростання, втрачає здатність нормально розвиватися за рахунок порушення балансу мінеральних і органічних речовин. У багаторічних культур знижується зимостійкість, а про негативний вплив паразита на кількість і якість урожаю і говорити не доводиться. Врожайність може знижуватись до 30-50%, а при значному заселенні та низькому рівні агротехніки вирощування взагалі може призвести до повної загибелі культурних рослин.
Небезпечна повитиця не лише для рослинного, але і для тваринного світу. Вхідні до складу повитиці алкалоїди можуть викликати сильне отруєння, а інколи і загибель тварин. Крім того, повитиці є переносником багатьох вірусних захворювань рослин. Не очищені від неї кормові трави покриваються цвіллю і погано зберігаються.
Розмножується бур‘ян як насінням, так і вегетативно – частинами стебла. Насіння проростає з глибини 2-3 см., макс. – 6 см при прогріванні грунту до 16 – 25 °С, хоча може проростати і при 5 – 7 °С. Тому поява сходів розтягнута: з початку квітня і до другої половини травня, залежно від погодних умов.
Самостійний розвиток сходів повитиці продовжується від п’яти днів до декількох тижнів, досягаючи довжини стебла 25-30 см. Якщо протягом цього часу бур’ян не знайде собі рослину-господаря, яка його поїти-годуватиме, то гине.
Закріпившись на рослині-господарі, завдяки гаусторіям паразит поступово обплітає його по спіралі, і далі переходить на сусідні рослини. Одна рослина паразита за порівняно короткий період здатна обплутати десятки сусідніх рослин.
Цвітіння рослини спостерігається в червні – серпні, плодоносіння ж продовжується з липня до осені, залежно від часу проростання її насіння – навесні або пізніше, влітку.
Найчастіше бур’ян паразитує на луках, в посівах багаторічних трав (люцерна, конюшина, і інші дикорослі кормові трави). Зустрічаються вогнища повитиці і в посівах овочевих, баштанних, в посадках плодово-ягідних культур, на узбіччях доріг, в садово-паркових зонах населених пунктів.
Основним джерелом поширення повитиці є погано очищене насіння польових культур, переважно люцерни і конюшини, транспортні засоби, сільськогосподарська техніка і знаряддя, зрошувальні канали, заражені органічні добрива і зернові відходи. В той же час поширюється повитиця і природним чином – вітром, талими і дощовими водами, тваринами і птицями.
Як же не дати повитиці поширитися? У боротьбі з повитицею найважливіше — профілактика. Тому насіння без повитиці, органічні добрива — без повитиці, інвентар і інструменти — теж не повинні містити насіння цієї рослини. Для боротьби з шкідником використовують карантинні, агротехнічні, механічні і хімічні заходи.
Для попередження розповсюдження бур’яну проводиться карантинний огляд і обстеження сільськогосподарських угідь, підкарантинних матеріалів та об’єктів. Обстеження проводять візуально, з відбором зразків для лабораторної експертизи.
До карантинних заходів боротьби відносяться:
– державний контролю з карантину рослин за проведенням локалізації та ліквідації карантинного організму юридичними та фізичними особами.
– знезараження підкарантинних матеріалів та об’єктів;
– заборона вивезення з карантинної зони заражених карантинними організмами підкарантинних матеріалів та об’єктів.
З агротехнічних та механічних методів боротьби для ліквідації запасу насіння в грунті необхідно проводити глибоку відвальну оранка грунту після прибирання с/г, овочевих і баштанних культур.
На присадибних ділянках: (бажано не менше чим на два штика лопати) перекопування грунту з обов’язковим перевертанням землі.
Стимулювати насіння повитиці щонайшвидше прорости, з тим, щоб потім знищити їх сходи (без джерела живлення шкідлива рослина загине), можна рясними поливами восени, і весною за пару тижнів до висадки в грунт основної культури.
Розміщення в сівозміні сприйнятливих до повитиці культур з врахуванням тривалості життєздатності її насіння (приблизно шість років).
На полях які були забур’янені повитицею слід висівати культури на яких вона не паразитує: всі види зернових, соняшник.
Протягом вегетації – проводити міжрядну обробку посівів. Вогнища уражених повитицею посівів необхідно скошувати із захватом півтораметрової зони довкола, та обов’язково до цвітіння бур’яну! Скошену масу висушувати, виносити за межі поля і спалювати.
Засмічений насінням повитиці врожай треба зберігати окремо від чистого.
В разі виявлення насіння повитиці в насіннєвому матеріалі його направляють на доочистку.
Проводити ретельне очищення машин і знарядь, які використовували на збиранні врожаю з ділянок, засмічених повитицею, перш ніж використовувати їх для інших робіт;
Недопущення попадання повитиці в корми із зеленою масою, сіном, зерновими відходами.
Хімічний метод боротьби можна застосовувати препаратами які внесені до “Переліку пестицидів та агрохімікатів дозволених до використання в Україні”.
Гербіциди набагато швидше вбивають молоду повитицю. Коли паразит починає квітнути, його стійкість до хімічних препаратів стає набагато вищою. Тому в боротьбі з повитицею час працює проти вас!
Треба пам’ятати що гербіциди допомагають позбавитися від бур’яна-паразита, проте добитися позитивного ефекту можна лише при їх комбінуванні як між собою, так і з іншими агротехнічними прийомами. Лише така наполеглива і планомірна робота може дати стовідсотковий результат.
