Особливу увагу в сільському господарстві приділяється збереженню продуктів, адже від цього залежить можливість подальшого збуту продукції. При організації правильного комплексу заходів щодо збереження зерна якість його залишиться незмінною, а втрата маси – мінімальними.
До наступного сезону важливо зберегти насіння так, щоб не втратити якості. До закладки на зберігання допускається насіння, доведене за показниками вологості та наявності домішок до стандартного рівня. Розміщення партій насіння проводять з урахуванням сортових та посівних якостей.
Однорідність насіннєвого матеріалу забезпечує виконання таких процесів:
– встановлення оптимальних режимів зберігання;
– одержання точних показників вологометрів при визначенні вологості насіння;
– ефективність стабілізуючих методів зберігання;
– нормальне проходження біологічних процесів, що впливають на якість насіння.
У залежності від призначення термін зберігання насіння може бути різним. У озимих культур у більшості регіонів України він становить близько 5 міс, перехідні фонди озимих культур – 12-24 міс, насіння ярих – 7-8 міс, а їх страхові фонди – 12-24 міс. Насіння колекцій науково-дослідних і селекційних установ зберігається три-п’ять років і більше.
Репродуктивне насіння можна зберігати насипом. Висота насипу для зернових і зернобобових культур не повинна перевищувати 2 м (при активній вентиляції — до 3 м), олійних — 1 м. Засік не досипають на 15-20 см до стіни. Добазове та базове насіння слід тарувати в мішки, які штабелюють на дерев’яних піддонах етикетками назовні. Відстань мішків від підлоги повинна становити не менше 15 см, від стін сховища та між штабелями — 70 см, технологічні проходи між партіями насіння 1,5 м. Гранична кількість рядів мішків (у висоту) в штабелі при зберіганні у холодний період року складає: для пшениці, жита, ячменю, вівса, гречки, гороху, вики, кукурудзи — 8, проса — 6, ріпаку та сої — 5; льону довгунця — 12, люцерни, конюшини, тимофіївки — 5.
Погіршення якості насіння під час зберігання може відбуватися від самозігрівання, розвитку комах, кліщів, мікроорганізмів тощо. Уникнути негативного впливу вказаних явищ можна за правильної підготовки складських приміщень та насіння, раціонального розміщення його у сховищах, підтримання оптимального режиму зберігання. Партії зерна, які хоча б один раз частково самозігрівались, стають нестійкими при зберіганні навіть при усуненні даного процесу. Мікрофлора, яка є в наявності, при найменших сприятливих умовах знову активізується і швидко призводить до підвищення температури зернової маси.
Великої шкоди завдають комірні шкідники насіннєвому матеріалу, знижуючи його кондиційні показники. Так, пошкоджене насіння пшениці та кукурудзи може втратити 27–75 % схожості.
Результати всіх спостережень фіксуються в журналі спостережень. Такий порядок дозволяє аналізувати стан партій насіння, контролювати правильність організації його зберігання та своєчасно вживати заходи технологічного характеру (охолодження, сушка, знезаражування тощо).
Згідно з чинним законодавством контроль за додержанням суб’єктами господарювання вимог законодавства у сфері зберігання зерна та продуктів його переробки на території Харківської області здійснюється спеціалістами відділу контролю в насінництві та розсадництві Головного управління Держпродспоживслужби в Харківської області. Відділ, відповідно до покладених на нього завдань, здійснює не тільки державний нагляд (контроль), а й проводить консультаційно-роз’яснювальну та методичну роботу з суб’єктами господарювання і фізичними особами. Телефон контактної особи – начальник відділу контролю в насінництві та розсадництві управління фітосанітарної безпеки Захар Краснов тел. 0504724926.
